А жінка-матір на весну так схожа.
Така ж красива, ніжна, осяйна.
Дзвінка і гарна, світла і пригожа,
Чарівна й щедра, як сама весна.
І стільки в ній краси, і сонця, й світла,
Та мужності, і стійкості, тепла,
Як диво-квітка навесні розквітла,
Немов вершини жінка досягла.
Немає кращого, як це — весна і мати
З дитям за руку! Просто дивина!
То ж я усіх жінок вітаю з святом
І з тим, що йде на землю радісна весна.
Весна і жінка, жінка й гарні квіти!
Взаємозв’язані, я повторюся знов.
Сьогодні вас прийшли вітати діти,
Щоб передати вам свою любов!

Сьогодні свято, пречудове свято!
Бо жінку, матінку вшановує весь світ.
І лине привітань, пісень багато,
Бо ж мама найдорожча з юних літ.

Заквітчана вся хата рушниками.
На них чарівні квіти бачу я.
Їх вишивали добрі руки мами.
На квітку й схожа матінка моя.

Немов ромашка — ніжна і тендітна,
Така ж чарівна, як любов сама.
Вона завжди ласкава і привітна,
Така — найкраща лиш вона одна.

Моя ж матуся — лісовий дзвіночок!
І синь небесна у її очах.
І ллється срібно мамин голосочок
У ніжній мові, у дзвінких піснях.

Як незабудки в мами світлі очі
І ніжні руки — пелюстковий цвіт!
Вона найкраща, я сказати хочу,
Мене веде за руку в білий світ!

А на конвалії краплиночки роси.
І стільки ніжності у квітці цій — без меж!
І сили, й магії, дитинної краси...
Моя матуся схожа з нею теж!

Моя матуся, мов підсніжник ніжний!
В ній дух і сила незборима є.
І хоч у квітки колір білосніжний,
Та є жага, щоб довести своє!

Тюльпани — дуже гарні квіти,
Такі всі різні у саду цвітуть.
На маму схожі. Недаремно ж діти
У свято мамі радо їх несуть.

Гербери — квіти просто дивовижні.
Яскраві, кольорові, осяйні.
Вони бувають надзвичайно ніжні,
На рідну маму схожі так мені.

А крокуси! Яка краса чарівна!
Природи несказанна дивина!
Моя матуся, ніби та царівна,
Як диво-квітка і сама весна!

Троянда — диво! Що є красивіше!
Погляньте скільки радості цвіте!
Троянди й мама в світі наймиліші,
Я хочу, мамочко, щоб знала ти про те!

Моя матуся, мов краса-лілея!
Що пишно розцвіли на квітнику.
Пишаюся я мамою своєю,
Люблю її, красиву і струнку!

А ви айстри бачили? Ніби зірочки!
Кольорові, радісні, чарівні і світлі!
У моєї матінки вигляд теж такий
Й очі в неї лагідні, добрі і привітні.

Нема кращого нічого, як волошки в житі.
В них така чарівність і краса своя.
Кращої, як мама, то ж немає в світі!
На волошку схожа матінка моя.

Ніжні фіалки землю вкривають.
Всюди весна і сміх!
Рідну матусю зі святом вітаю!
Мамочка схожа на них.

Синенькі проліски! Вони повсюди.
Їх сонячні лоскочуть промінці.
Їм усміхаються прохожі люди.
На маму схожі диво-квіти ці!

Півонії яскраві, кольорові.
У них життя буяє і цвіте.
На маму схожі квіти ці казкові.
Я хочу, щоб дізнались всі про те!

Як же гарно повсюди бузок зацвітає,
Ніби свято на цілій землі!
Моя матінка вроду таку ж гарну має
І до матінки горнуться діти малі.

Червоні маки, мов вогнем струмують,
Горять, як полум’я, приваблюють усіх.
Немов матуся, нам любов дарують
І щастя, й радість, і веселий сміх!

Ірис — це квітка справді дивовижна,
Яскрава, гарна, дивна і струнка.
Моя матуся, мов ця квітка ніжна,
Струнка і гарна, як ірис — така!

В нарцисах стільки ніжності п’янкої
І вроди дивної. В них аромат весни.
Матусенька — цінителька краси такої,
Що навесні на землю йде і в сни...

А маргаритки все собі квітують
З весни до осені, та й взимку ще цвітуть.
Тепло і радість людям всім дарують,
До серця кожного, як матінка, ідуть.

Зацвів жасмин й земля враз посвітліла
І в мами усмішка чарівна ожила.
Здається, що ростуть в людини крила —
В природі стільки радості й тепла!

Красиво ж як, коли цвітуть жоржини.
В них стільки кольору і сонця цвіт!
Найкращі квіти, мабуть, для людини
І мама любить їх з дитячих літ!

От гладіолус — дуже квітка мила!
У ній стремління жити і політ!
Жага творити і нестримна сила.
І мама теж, як квітка, йде у світ!

Біля хати, край віконця
Квітнуть мальви чарівні.
В них любов і промінь сонця,
Ніби матінка вони.

А чорнобривці, мабуть, — це бабусі,
Чогось завжди здається так мені.
З бабусями так добре, я сміюся,
Вони всі добрі, милі, чарівні.

Всі квіточки великі і маленькі
Ми склали в чарівний букет
І подаруєм їх для матінки, для неньки,
А вам розкриєм в свято наш секрет.

Бо й справді мами нам на квіти схожі.
Леліють нас у щасті і теплі.
Самі ж чарівні, гарні і пригожі,
Неначе квіти на святій землі.

Бажаємо вам сонця, світла й казки,
Чарівних весен і казкових снів.
Як квіти квітніть на землі, будь ласка,
Сто тисяч весен і мільйони днів!

Бажаємо вам щастя і терпіння,
Здоров’я від землі і від води.
Краси і радості , щасливого цвітіння,
Щоб довго ви були в нас молоді!