Надія Красоткіна

Свято 8 Березня

Сценарій свята для учнів початкових класів

Мета: Розширити уявлення учнів про свято. Розвивати вміння вітати близьких людей, робити їм приємні сюрпризи, з повагою ставитись до жінок і дівчаток. Виховувати доброзичливість, увагу, любов до людей.

Матеріал: Подарунки, виготовлені руками учнів, для мам і для дівчаток класу. Малюнки, квіти, надувні кольорові кульки, рушники.

У святі беруть участь всі діти класу. Учні виготовляють штучні квіти, щоб прикрасити зал, різнокольорові сердечка, малюють малюнки про маму, бабусь та дівчаток а також про весну. Створюють букетики і різні подаруночки своїми руками, добирають прислів’я про маму, які записують на листівках, щоб на святі їх подарувати.

Лине легка музика. На сцену вибігають хлопчики і дівчатка, одягнуті в курточки, розхристані, з шапками в руках і починають розмову.

1 хлопчик. Ой як здорово сьогодні! День такий сонячний, веселий.

2 хлопчик. Справді здорово і так гарно на душі! Це, мабуть, тому, що скоро свято 8 березня!

1 дівчинка. Так, гарне свято! Я так люблю свята... Тоді так весело, приємно, людей знайомих, родичів можна побачити, поспілкуватися з ними. До нас і бабуся приїде, я так скучив за нею...

3 хлопчик. А ви мені скажіть, що то за свято, саме 8 березня? І чого раптом його всі святкують з таким піднесенням?

2 дівчинка. От чудний! Ти що не знаєш, чи прикидаєшся?

3 хлопчик. Знати, то знаю, нам розказувала вчителька про нього. Я питаю, чого його всі святкують з таким піднесенням, ніби інших свят не було.

3 дівчинка. А я тобі зараз покажу, чого таке піднесення викликає це свято у людських серцях. Ну, готовий?

3 хлопчик. Ну, давай, доказуй, що хотіла, я готовий повірити...

3 дівчинка. Ну, тоді закрий очі і вдихни повітря на повні груди. Всі давайте це зробимо. Чуєте яке повітря? Таке ароматне, що його просто пити можна.

Всі діти. А й сравді. Дивовижно!

1 хлопчик. І що це означає?

2 хлопчик. А це означає, що до нас іде весна!

1 дівчинка. А й справді. Іде.

Весна. І хоч ще холодно, але вигляне сонечко і хочеться зняти з себе одяг, так весело стає.

2 дівчинка. Так-так, уже і в сніжки гратися зовсім не хочеться і на лижах кататися не тягне.

3 хлопчик. А я свої ковзани вже в комірку закинув, бо кататися і не кортить.

2 дівчинка. Весни хочеться, тепла. І нащо та зима?

2 хлопчик. Ой, справді, вона так набридла... Довга, холодна, сіра... Не встигне день розвиднітися, а вже ніч суне...

3 хлопчик. Інша справа вже зараз. І день довший, і сонечко частіше сміється, а від того на душі світлішає.

3 дівчинка. Тепер зрозумів, що то за свято 8 березня? Це свято весни, пробудження природи, а від того в людей таке піднесення, радість, що накінець прийде тепло, оживе природа, розквітнуть квіти, птахи повернуться з вирію. Всім зразу стає весело і радісно.

3 хлопчик. Отже, це свято весни! Тепер зрозуміло, чого на душі так світло. Бо більше сонця у природі, більше тепла і від цього — душа співає! Це правильне свято.

1 хлопчик. А давайте пограємось! Може у квача?

2 дівчинка. Можна і в квача, а можна і в іншу гру. Сьогодні такий день гарний...

2 хлопчик. А в довгу лозу не хочете? Пострибаємо ось тут на горбочку один через одного, у спритності позмагаємось...

1 дівчинка. Краще давайте в довгу лозу! Ставайте всі один за одним. А останній хай перестрибує усіх і стає попереду, ну вперед!

Діти граються. Звучить раптом різка музика і перериває гру. На сцену вибігає зима одягнена в біле плаття, на якому нашиті сірі плями, вона махає сірою хусткою і кружиться по сцені. Діти злякано замовкають і дивляться.

Зима

Що злякалися? Я бачу!
Зараз все переіначу!
Снігом все довкіл покрию
І на вас нашлю завію!

Зима кружляє, снігом усе посипає. Дітям холодно. Вони вдягають шапки, застібають курточки, тупають ногами, імітують холод.

Зима

А то глянь, весна їм треба
Й голубе безхмарне небо.
Вже мене не поважають.
Так весну свою чекають.
А зі мною вам погано?
Я ж була для вас жадана.
Так мене усі чекали,
Снігу-льоду виглядали.
В сніжки гралися-змагались,
На санках з гори спускались.
Я ж вас снігом розважала,
Льодом ріки укривала.
Як мела колись порошу,
То тоді була хороша?
А тепер поглянь на них!
Я не треба їм для втіх!
Ще яке вам треба диво?
Як це все несправедливо!

Діти отямлюються і підходять ближче до Зими.

1 хлопчик

Ну, не злися ти на нас.
Для весни приходить час.
Все в природі справедливо.
Ти була для нас, як диво.

1 дівчинка

Ти усіх нас звеселяла,
Снігом землю покривала.
Розсипала іній всюди
Й дивувалися всі люди.

2 хлопчик

Взимку всі дерева спали
І поля відпочивали.
Ти хорошою була.
Але хочеться тепла.

2 дівчинка

Ти нам радість дарувала,
Снігом-льодом дивувала.
Вся світилася для нас,
Та скінчивсь зимовий час.

3 хлопчик

Тож не злись на нас, не треба,
Нам би сонця! Нам би неба!
Ми за ним засумували.
Нащо сніжні нам завали?

3 дівчинка

То ж не злися ти на нас.
Для весни вже справді час!
Сонце треба молоде...
Гляньте, хто це там іде?

Лине ніжна музика. На сцену виходить весна, навколо неї діти-квіти, метелики. Весна одягнена в зелене вбрання, усипане квіточками, на голові віночок з квітів і в руках кошичок з квітами, діти-квіти — у костюмах весняних квітів.

Зима

Хто така? Чого прийшла?
Чи нечиста принесла?
На гостей я не чекаю —
Все снігами замітаю.
То ж дороги і стежини
Недоступні для людини.

Весна

Не людина я — весна,
Гарна, сонячна, ясна.
І мені доріг не треба,
Я прилинула із неба.
Де залишила свій слід,
Там розтанув сніг і лід.
Там земелька відігрілась
Й диво-квітка народилась.
Там, де другий мій слідок —
Вже побіг дзвінкий струмок.
То ж не злися вже, Зима,
В тебе силоньки нема.
Все в природі справедливо.
А весна — це справжнє диво.
І не треба сумувати —
Ти іди відпочивати.
Бачиш, люба, в чому річ,
Стала вже коротша ніч,
День подовшав, засвітився
І від сонечка зігрівся.
То ж природа оживає,
Все живе весни чекає.
Сонечка, тепла і світла,
Щоб земля уся розквітла.
Людям треба ж небагато,
Лиш тепло, любов і свято.
Подаруй і ти тепло,
Щоб від серця відлягло.
І на північ йди до хати.
Будеш там відпочивати.
І вестимеш часу лік,
Щоб прийти на другий рік.
Ну, а я іду з квітками,
З гарним настроєм, з піснями.
Нащо нам твої пороші?
Квіти ось які хороші.
Ще й метелики літають
Та довкілля прикрашають.
Тепло сонце пригріває —
Вся природа оживає!

Танок весни, квітів та метеликів

Ой весна-весна гарна і ясна,
Ти до нас ідеш і тепло несеш.
Весело в ярки потекли струмки.
Криги попливли, квіти зацвіли.
Ой весна-красна, ніжна запашна,
Ти до нас ідеш, радість всім несеш.
Ожива земля, луки і поля.
І пташкам до нас вже летіти час.
Славимо весну ніжну і ясну,
Розмаїтий цвіт і пташок приліт.
Щоб було тепло, щоб усе цвіло.
І щоб в добрий час казка йшла до нас.

Виконується танець.

Зима в роздумах, зажурена, спостерігає за танком Весни, Квітів і Метеликів. Діти всі підбігають до Весни, оточують її і починають пісню про весну. Зима стоїть в стороні.

Весна

Діти, що ж ми наробили?
Зиму так ото лишили.
Ось стоїть вона саменька,
Згорблена уся, сивенька.
А була ж така — царівна,
Білосніжна, гарна, дивна.
Дивовижна королева!
Срібна казка кришталева!
Це не можна так лишати.
Треба Зиму проводжати.
Щоб вона, як прийде час,
Повернулася до нас.

Лине музика. Діти і Весна підбігають до Зими, буруть її за руки і проводжають зі сцени. Самі теж ідуть з нею. На сцену вибігають інші діти, кличуть Весну, щоб вона повернулася.

Діти. Повернись весна до нас! Повернись!

Весна повертається, діти з нею водять танок, а тоді вона сідає на стілець, а діти спочатку навколо неї водять танок, потім для неї читають вірші.

Виконується танець.

1 Учень

Весна в усі щілинки рветься,
У вікна, в двері, у шпарки.
І сонце лагідно сміється,
Тепло дарує залюбки.
Синичка радісно злітає,
Ведмідь прокинувся від сну.
Хто як уміє, так співає,
І прославляє тим весну.

2 Учень

Синіє березневий ранок,
Сніги чорніють за селом.
Весна прийшла до нас на ганок
І сіє квіти під вікном.
А вдень, як сонце засвітилось,
Зима і зовсім утекла.
А крига берега пустилась
І попливла, і попливла...

3 Учень

Струмки з горбочків задзвеніли,
І білий світ весь задзвенів.
Поля всі враз зазеленіли
І ріки вийшли з берегів.
Полощуть верби в водах віти,
Вербові котики цвітуть.
І визирнули перші квіти,
А квіти радість всім несуть.

4 Учень

Весна прийшла струнка і гожа,
В природі стільки вже пісень!
І на весну — матуся схожа,
Бо розвидняє діткам день.
Вона встає і світ співає,
І музика враз ожива.
Матуся діток пригортає,
Говорить ніжні їм слова.
У школу діток проводжає
І пестить, і голубить їх.
У хаті цілий день лунає
Дитяча пісня, ніжний сміх.

5 Учень

То ж навесні і в мами свято,
Бо мама, як сама весна.
То ж свята можна об’єднати —
Весна і мамочка ясна.
А ще бабусю привітати
Ми хочемо у світлий день.
І для жінок цих заспівати
Ясних і радісних пісень.

Звучить пісня.

Весна

Я рада, що мене чекали
У березневий світлий день
І стільки віршів прочитали,
Чарівних вивчили пісень.
Спасибі, хлопчики й дівчата.
Але до праці час іти.
Роботи в мене так багато...
А час потрібно берегти.

Бо каже мудрий український народ, що весняний день — рік годує. Усе, що я напрацювала, що засіяла людська рука й зібрала — зима чистенько геть усе попід’їдала. Напівпорожні засіки, льохи та комори. Пора всім за роботу братися. Ото відбудуть люди це весняне свято, та й вийдуть в поле до роботи. А зараз святкуйте, добрі люди, веселіться і радійте весняному теплому дню.

Діти проводжають Весну зі сцени і виходять з нею разом. А на сцену піднімаються хлопчики і ведуть між собою розмову.

Перший. Ну, хлопці, розказуйте, хто які подарунки підготував на свято. Бо ж треба було для мами зробити подарунок, для бабусі, для сестрички і... і для дівчинки, для подружки. 8 березня — це особливий день! Свято весни і всіх жінок.

Другий. Ну, чому для всіх треба подарунки дарувати? Можна тільки для мами...

Третій. І для бабусі, тому що вона мама твоєї мами, тобто двічі мама, бо мама твоя тебе народила, а твою маму народила її мама, ну, твоя бабуся...

Другий. Ну, ти мене зовсім заплутав... Хоча ... Твоя правда. Без бабусі не було б моєї мами, а без моєї мами не було б і мене. Значить бабусі подарунок обов’язково треба, а до того я ж її так люблю!

Перший. І сестричці, бо вона виросте і теж стане жінкою і мамою для якогось малесенького хлопчика чи дівчинки.

Четвертий. Ага, правильно. Треба всім жінкам дорогим і рідним дарувати у цей день подарунки. Це, по-перше, дуже приємно, а ще цікаво. Тому що треба добре подумати, що кому подарувати, побігати по магазинах та вибрати або самому виготовити... Це, я вам скажу, не так уже й легко. І як тільки мама встигає по тих магазинах та ще й усе по дому зробити? Правду каже мій тато, що жінка — це загадка! А, по-друге, ти сам стаєш ніби доросліший, поважний, тобто відчуваєш себе чоловіком — мужчиною. Правда?

П’ятий. Ага. Бо в цей день на тебе і дивляться всі жінки, як на дорослого чоловіка. Мама мріє, що з її сина виросте справжній добрий і мужній чоловік, захисник, чудова людина, сім’янин... Так вона мені і сама казала...

Перший. І взагалі, я вам скажу, мені дуже подобається дарувати подарунки, тоді так приємно на душі. Так здорово!

Другий. А мені подобається щось майструвати, щоб потім це подарувати і обрадувати всіх. Це радісно і чудово.

Третій. То коліться, хлопці, що хто приготував. Я, наприклад, для мами зробив саморобку у вигляді тарілочки, для бабусі пошив подушечку для голок, для сестрички намалював весну-красну, а для дівчинки, з якою сиджу за однією партою, купив бантики і ще до того всім своїм жінкам і дівчатам купив весняні квіти.

П’ятий. І гроші ж у мамочки випросив, щоб усе це купити? От хороший син!

Третій. А от і ні! Я гроші мав свої. Я колядувати ходив і заробив, то ж у мами не просив. Я їх зберігав і не тратив. Тому й зміг купити перші квіти для них. Ось так! А ти?

П’ятий. Я теж мав свої гроші, заробив, бо сусідові машину мив кілька разів. І на них я купив усім подарунки та квіти. А ще я всім написав гарні побажання на листівках.

Четвертий. А що написав на листівках? Мабуть, своїй подружці написав люблю, люблю, люблю...

П’ятий. Чого ти насміхаєшся? Любов — це прекрасне почуття, підростеш і сам влюбишся, тоді побачиш. А подружці я написав хороші побажання, але не прочитаю, бо це — тільки для неї!

Перший. А що купив дівчинці?

П’ятий. Гарну розмальовку, тому що вона дуже любить малювати і в неї це чудово виходить. Я думаю, що це їй сподобається.

Другий. А про вчительку свою ви не забули?

Третій. Звичайно, не забули. Вчителька усім нам як друга мама, то ж їй наші найкращі побажання, найперші квіти, наші посмішки і пісня, яку зараз виконають усі діти.

Звучить пісня.

Учень. А зараз ми прочитаємо для любих наших мам і бабусь, для вчителів, для дорогих жінок і дівчаток вірші та побажання, заспіваємо пісні.

Учениця. Дорогі наші мами, бабусі, вчителі, сестрички і подружки, вітаємо всіх зі святом 8 березня, святом весни і пробудження природи.

Учениця. Зичимо міцного здоров’я з роси і води, світлої земної радості, справжнього людського щастя, успіхів в усьому!

Учень

А учителька наша на сонечко схожа,
Її усмішка гріє серця.
Вона гарна, весела, красива, пригожа,
Справедлива завжди до кінця.
Ще й любов’ю своєю усіх зігріває,
Кожен день щось новеньке навчить.
І виховує нас, й доброті нас навчає,
Щоб у світі великому жить.

Учениця

Вона кожному з нас приділяє увагу,
Неба прагне усім прихилить.
В нас виховує щирість, сміливість, відвагу,
Щоб на світі уміли ми жить.
І як мама рідненька за нас вболіває,
Щоб усі ми хороші були.
Учнів класу у дружбі сердечній єднає,
Щоб у мирі, в любові росли.

Вчительці діти дарують квіти.

Учень

Матусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

Учениця

Моя матуся схожа на весну,
Красива, наче сонце світанкове.
Люблю я усмішку веселу і ясну
І кожне слово щире й загадкове.
Та ніжну ласку, що у тих словах,
І дотик рук, обійми-поцілунки.
Та доброту, що ллється у піснях.
Усе це — долі щедрі подарунки.

Діти мамам вручають букетики весняних квітів, виконують пісню про маму.

Звучить пісня про маму.

Учень

За бабусю замовити хочу словечко,
Доброта в ній — не має меж.
Добре й щире в бабусі моєї сердечко
І душа в неї світла теж.
Вона внукам дарує сердечність і ласку,
Її щедрість не знає кінця!
Вона завжди розкаже легенду чи казку
І любов’ю зігріє серця.

Учениця

Подарує онукам загадку і диво,
Зніме зірку гарячу з небес.
Щоб ішли по життю її внуки щасливо
Й мали сонця побільше й чудес.
Щоб росли всі хороші, здорові, щасливі
Та усміхнені завжди були.
Працьовиті та мудрі, веселі й вродливі
Всі на білому світі жили.

Діти бабусям вручають перші весняні квіти.

Звучить пісня про бабусю.

Учень

І про сестричку хочу я сказати
Хороше слово, бо вона моя
Найкраща подруга і нас не роз’єднати,
Вона, я, мама й тато — це сім’я.
Сестричка допоможе й приголубить.
Ми з нею разом ходимо кругом.
Вона хороша й дуже мене любить
І нам приємно бути вдвох обом.

Учень. А про свою сестричку я хочу прочитати вірш Грицька Бойка, який так і називається «Сестричка».

Грицько Бойко. «Сестричка»

Ростом невеличка
І швидка-швиденька —
Це моя сестричка,
Ще вона маленька.
Та як всі дівчатка
Все вона з нитками —
Учиться в’язати
У своєї мами.
Вчора здивувала
Всіх моя сестричка.
Братику зв’язала
Білі рукавички.
Гарні, невеличкі,
Теплі та м’якенькі...
От вам і сестричка,
Ось вам і маленька!

Учень. А зараз ми для вас прочитаємо ще кілька веселинок...

Грицько Бойко. «Не знала»

Пита бабуся у онуки:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже, — Милочка в одвіт,-
Помила з милом, так, як слід!
— А де? — Бабуся знов питає,
Води ж у хаті в нас немає...
— Немає? — здивувалась Мила.
А я не знала і помила!

Учениця

Грицько Бойко. «Ніколи не пізно»

— Чого ти так пізно прийшов на урок? —
Учитель питається грізно.
А учень до парти прискорює крок.
— Учитись ніколи не пізно!

Учениця

Грицько Бойко. «Хто чим хвалиться»

— Починаю я завжди першим перекличку!
— А я першим на труді вистругав поличку!
— А я першим весь урок руку піднімаю!
— А я... першим на дзвінок з класу вибігаю!!!

Звучить пісня.

Учень. Дорогі мами, бабусі, вчителі, сестрички і подружки! Вітаємо вас зі святом весни!

Бажаємо усім вам щиро
Тепла, здоров’я, щастя, миру!
І світла, радості щодень
Та щирих слів, нових пісень!

Учениця

Щоб усмішками ви цвіли
Й завжди веселими були!
Й до вас приходили, мов казка,
Тепло, любов, надія й ласка.

Учень

Хай сонечко для вас сміється,
А вам усе в житті вдається.
І хай панує в світі знов
Надія, Віра і Любов!

Виконується танець.

Відгуки

Коментарі Cackle