Надія Красоткіна

Учись у дружбі жити

Свято про дружбу

Мета: вчити учнів правильно і мудро поводити себе в колективі однокласників, жити між собою у дружбі й мирі. Розвивати вміння спілкуватися, розуміти і поважати думку інших. Виховувати почуття обов’язку, толерантності.

Зала оформлена крилатими висловами про дружбу і товаришування, народними прислів’ями і приказками, штучними квітами, дитячими малюнками, фотографіями дітей із друзями у класі, на природі, вдома.

Прислів’я:

  • Без вірного друга — велика туга.
  • Один ніколи не стане по обидва боки.
  • Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
  • Товаришів багато, а друг — один.
  • У лиху годину пізнаєш вірну людину.
  • З добрим дружись, а лихих стережись.
  • Друга шукай, а знайдеш — тримай.
  • Людина без друзів, як дерево без коріння.
  • Самотнє дерево ламає вітер.
  • Друг хвалить поза очі, а ворог — у вічі.
  • Для вірного друга — і коня з плуга.
  • Хоч — ох, та вдвох.
  • Дружні і хлібом ситі бувають.
  • Вкуси себе спершу за язик, ніж щось скажеш.
  • Що собі немило, те й людям не зич.

Починається свято з того, що учні повертаються зі школи і кожен поводить себе по-різному: одні йдуть взявшись за руки, інші про щось спокійно говорять, ті — сперечаються. А двоє хлопців спочатку кричать, а тоді починають битися. Навколо них збирається натовп. Старший хлопець починає розводити забіяк.

Старший хлопець. Ви чого?

1 забіяка. А він чого? Перший поліз із кулаками!

2 забіяка. Чого образив песика мого?

1 забіяка. А я пожаліюся твоїй мамі!

2 забіяка

Подумаєш! А пса не ображай...
Бо відпущу, щоб покусав!
І рот на мого пса не розкривай!

Старший. Що ж на твого собаку він сказав?

2 забіяка. Та я уже не пам’ятаю...

Старший. А билися ж чого?

1 забіяка. ...Не знаю...

Старший

Отак завжди за будь-яку дрібницю
У бійку лізуть хлопчаки.
Подумайте спочатку, розберіться...
Та ж ні, поб’ються ліпше залюбки.

Діти розходяться в різні боки насуплені і злі. З’являються, стрибаючи, дві дівчинки. Одна з них кричить дражнилки на іншу.

1 дівчинка

Галка-палка. Галка-скакалка.
Весело скакала, доки не упала.
А як упала, то заридала...
Галка-палка, Галка-скакалка...

Підбігає до другої дівчинки і б’є її портфелем по спині.

2 дівчинка

І як не соромно? Язик, як помело.
Лепечеш тут на людях, що попало.

1 дівчинка

Ти, вискочка! Тобі ще повезло,
Що я сказала зовсім мало!

Знову замахується портфелем. Але її за руку затримує старший учень.

Старший

Розбороняв я хлопців у бою,
А тут побитися і дівчинка бажає.
Ти нащо кривдиш подружку свою,
Вона тебе не кривдить, не чіпає...

1 дівчинка

Бо вискочка вона, усе найкраще знає,
І руку догори завжди дере!
Списати не дає, а ще й повчає,
Тому усіх у класі зло бере.

Старший хлопець

Що ж, зло — поганий помічник, та що й казати,
І до добра не приведе, не ж:ди!
То, може, краще вам книжки у руки взяти,
Щоб також бути кращими завжди?

1 дівчинка

Подумаєш! Нащо книжки ці брати,
Я не зубрилка, як вона.
Я можу завжди в подруги списати,
Нехай ця учиться, якщо дурна!

2 дівчинка

Одні не хочуть, а розумні вчаться,
Щоб в світ іти із багажем знання.
Навчання — це ж бо труд, велика праця,
Яку виконувати треба всім щодня.

Старший

Звертається до першої дівчинки.

Це правильно. Завжди потрібно вчиться,
Щоб в світ чарівний мудрими іти.
Знання людині кожній знадобиться,
А ще прекрасно в мирі всім рости.
І подобрішати тобі іще не пізно,
Навчитись в мирі і у дружбі жить.
Якщо ти мудра і розумна, звісно.
Повинна зрозуміти слово вмить!..

Усі розходяться в різні боки. На сцену виходять двоє ведучих.

1 ведучий

Таке, мабуть, траплялося і з вами,
Слова приниження і бійка, та не раз...
Де ж доброта? За синіми лісами?
Якраз про це й поговорити час.
Людина між людьми повинна в світі жити.
А без людей у світі як прожить?
Тому повинні всі навчитися дружити,
А як образили — пробачення просить.

2 ведучий

Самотнє дерево і вітерець зламає,
А разом з друзями у тебе сила є.
Без друга не прожити — кожен знає,
Без друга сіре все життя твоє.
Один не станеш по обидва боки,
Та й як одному в світі цім рости?
Чи прогулятися, як поробив уроки,
Чи в парк та в цирк у вихідні піти?

1 ведучий

А з другом можна все обговорити,
Обміркувати і порадитись завжди.
Цікаво з другом у похід ходити,
Якщо не маєш друга, то знайди.
Та злого і лихого друга — стережися.
І сам з людьми ти справедливим будь.
Від друга доброго ще доброти навчишся,
Про це ніколи в світі не забудь.

2 ведучий

Без друга вірного людині просто туга,
Без нього й затишку нема ніде.
Для друга вірного — так хоч коня із плуга,
Бо він на допомогу теж прийде.
Тому давайте в мирі й дружбі жити,
І доброту у серденьку нести.
Щоб з нами всім хотілося дружити
І друзями чудовими зрости.

Діти виконують пісню про дружбу.

Вибігають 3 хлопчики і 3 дівчинки. Сідають на галявинці парами і починають розмову.

Марійка. Сьогодні у нас гарна тема для розмови.

Оленка. Яка?

Марійка. Як яка? Про дружбу і товаришування. Це ж прекрасно, коли люди дружать між собою. Вони не тільки разом проводять вільний час, відпочивають, але й допомагають один одному.

Оленка. А й справді. Моя мама завжди допомагає своїй подрузі то маленьку Олю доглянути, коли тітка Галя кудись поспішає, то городи вони разом полють, то у нас, то у тітки Галі. І картоплю теж разом вибирали у нас і у них.

Марійка. Мої батьки теж дружать з Ромчиними батьками і все разом роблять. От Ромчині батьки нам хату допомагали будувати. А мій тато їм допомагав літню кухню зводити. І завжди вони разом, бо в них спільні інтереси і їм цікаво разом.

Оленка. А я чула, що ти і з Ромчиком дружиш...

Марійка. Дружу, а що тут такого?

Оленка. А він хлопчик, а ти дівчинка... Соромно...

Марійка. То й що з того. Ми добрі друзі. Чому дружити соромно? Ми з Романом разом у шахи граємо, на гурток ходимо, та й всюди разом, бо нам цікаво.

Софійка. Оленко, а чому соромно дружити хлопчику з дівчинкою, якщо вони однодумці і їм цікаво разом? От Іванка з Олегом дружать. Вони разом у бібліотеку ходять, багато книжок читають, а потім обговорюють найцікавіші твори, спілкуються. У них так багато спільного, їм цікаво удвох. Вони завжди допомагають одне одному в усьому, одне від одного вчаться бути добрими, лагідними, ввічливими... Вони і вчаться найліпше за всіх, змагаються між собою, додаткову літературу вишукують, діляться цікавою інформацією, яку знаходять в інтернеті. Дружити — не соромно. Мені здається, що соромно має бути тому, хто й досі не може знайти собі друга, і то до одного приліпиться, то до іншого, і всі йому не такі... Як каже народна мудрість: «Друга шукай, а як знайдеш — тримай». От і тобі вже пора друга знайти собі і триматися його.

Оленка. А в мене подруга є. Мама каже, що вона добра, поступлива і щоб я з нею дружила. Може, і я стану такою доброю. Але та Наталя така тихенька, завжди все робить, що я скажу. Ніколи своєї думки не має. Я як хочу, так і кручу нею!

Володя. Нічого собі, подругу маєш і так про неї кажеш! Вона про тебе ніколи поганого слова не сказала, завжди тебе хвалить, а ти... Дійсно, Наталя добра, поступлива, але для себе друга обрала неправильно. Як каже народна мудрість: «Друг хвалить поза очі, а ворог у вічі». І справді: з добрим дружись, а лихих стережись. Не пощастило Наталі з подругою...

Святослав. І що то за дружба за маминим вибором. Мама сказала... Мама сказала... А ти сама не знаєш, з ким дружити? Твоя мама добре тебе знає і хоче, щоб ти подобрішала та язиком не плескала, бо слово — не полова, а язик не помело.

Оленка. Ой, знаю, ліпше за тебе! З ким хочу, з тим і буду дружити, але не з тобою.

Святослав. От і добре, що не зі мною. Важко тобі знайти друга, для тебе — усі не такі! Повір, я з тобою теж не хочу дружити, чесно. Тим більше, що у мене є Віктор — справжній друг! Скільки разів він мене застерігав від негарних вчинків... Я від нього багато доброго навчився і сам став набагато кращим. Про це і тато мені сказав. Я вдячний Віктору. Він справжній вірний друг! А ось і мій найкращий друг! Привіт!

Заходить Віктор.

Віктор. Усіх вітаю, друзі! Що ви тут робите?

Софійка. Сперечаємось. Іди і ти до нас.

Віктор. Про що сперечаєтесь?

Марійка. Про дружбу.

Віктор. О! Дружба-це велика сила, без друга людині важко жити. Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш. Як каже наш народ: «Людина без друзів, як дерево без коріння». І хоч живемо всі ми серед людей і є багато добрих товаришів, а от щирий друг буває один. Так, як у мене Сашко! Я покладаюсь на нього, як на самого себе, довіряю йому. Бо він справжній, вірний друг. А давайте пісню заспіваємо про дружбу!

Діти виконують пісню про дружбу.

Віктор

А вірний друг — це та людина,
Яка не кине у біді.
І як прийде лиха година,
Пізнаєш друга ти тоді.
Він захистить і допоможе,
Й не вимагатиме подяк.
І сонце вигляне погоже,
І сонечку зрадіє всяк.
А душу затишок обійме,
Бо поруч тебе — вірний друг.
Й захопиш ти його в обійми,
Бо стане світлим все навкруг.

Марійка

Друг у вічі хвалити ніколи не буде
Й поза очі не буде поганити теж.
Дружбу несуть в свому серденьку люди,
Друзів люблять й цінують без меж.
Бо громада, як кажуть, велика людина.
В дружбі, в мирі чудово по світу іти.
Друзів щирих ще змалку шукає дитина,
Щоб радіти, сміятись, рости.

Оленка

Хворостинку одненьку зламає й дитина,
А от сто хворостинок докупи зв’яжи...
Не зламає їх навіть доросла людина,
Хоч і сильна та дужа, що тут не кажи.
З цього висновок дітям потрібно зробити,
І нести, ніби прапор, в своє майбуття.
Що у дружбі, у мирі усім треба жити.
З другом стане чарівним і гарним життя.
Як не маєш ще друга — потрібно шукати,
Щоб одному по білому світу не йти.
Як знайшов, треба друга свого цінувати
І тримати його, й завжди берегти.

Володя

Та й самому потрібно хорошому бути,
Вірним слову і ділу, і другові теж.
Щоб повагу до себе у друзів здобути,
Треба відданим бути й самому без меж.
Завжди друзям любов і тепло дарувати,
Щось порадити добре, біду відвести.
Навіть іноді слово хороше сказати,
Руку стиснути, поруч із другом пройти...
І за словом належить також слідкувати,
Бо воно може ранити глибше, як меч.
Правду завжди у вічі потрібно сказати,
Але щоб голова не злетіла із плеч.
Українське прислів’я повчає нас гарно:
За язика ти перше себе укуси.
Як сказати захочеш ти щось незугарне,
Як погану пораду ти друзям даси.

Діти виконують пісню про друга.

1 дівчинка. От тут говорили про добре слово, яке треба людям говорити. Це правильно. Хороші слова всім людям треба говорити. Бо ж добре слово навіть котику приємне і собачці теж. А в мене є загадка, хто її відгадає, той буде молодець.

Скажеш так чи надішлеш поштою —
Я від цього нічим не змінюся.
Я людині нічого не коштую,
Але високо нею цінуюсь.
(Слова ввічливості.)

2 дівчинка. З усіма людьми треба бути не тільки ввічливими і добрими, але й треба бути в житті щирими і щедрими, люблячими і терплячими. То відгадайте ще мою загадку.

Про яку, вгадайте, йдеться людську вдачу?
Зроду не збіднієш з нею, далебі!
Бо за тую вдачу матимеш віддачу,
Що роздав ти людям — вернеться тобі.
(Щедрість.)

3 дівчинка. Людино, спинися, ти ж бо найрозумніша істота природи. (Я. Баш.) Так сказав письменник. А й справді, людина наділена мовою, почуттями, вона вміє планувати, міркувати, знаходити причину, передбачати наслідки, вона вміє робити відкриття, дивуватися, у неї є сумління, совість, розум. Тож вона найрозумніша істота природи. А тому до людини і вимоги великі. А в мене для вас є своя загадка.

У тварини не буває,
Навіть і у шимпанзе.
Хоч зубів і не має,
А людину — гризе.
(Совість, сумління.)

4 дівчинка. Дерево сильне корінням, а людина — друзями.

Друг — твоє дзеркало, світло очей.
Друга шукають роками.
Бути повинні друзі в людей.
Друг у біді — поруч з нами.

1 хлопчик. Гарні загадки принесли на свято дівчатка і гарні вірші та приказки. А от я вирішив принести для всіх правила про дружбу і про те, як у мирі жити в нашому учнівському колективі, щоб у нас не було жодних суперечок, скандалів, розбрату... А то тато мій каже, що як вони вчилися, то гордилися тою дружбою, яка в них була. І досі всі їхні однокласники дружать, зустрічаються, допомагають одне одному в житті, хоч пройшло і багато років з того часу, як вони закінчили школу. А це так здорово! Тому, хлопчики, пригадайте, як треба себе поводити з дівчатками! (Діти згадують правила.) А тепер я вивішу ці правила, а ви прочитайте, чи, бува, не забули якесь... (Вивішує правша.)

Правила для хлопчиків:

  • Не ображати дівчаток і не глузувати з них, не говорити поганих слів.
  • Поступатися дівчаткам місцем, пропускати першими у клас, відчиняти перед ними двері, подавати руку дівчинці, коли вона виходить з транспорту.
  • Допомагати нести важкі речі.
  • Заступатися за дівчат, не дозволяти кривдити їх.
  • Робити дівчаткам компліменти.
  • Виховувати в собі сміливість, силу, мужність, вміння турбуватися про інших, ставитися по-лицарськи до дівчаток.

2 хлопчик. А гадаєш для дівчаток немає правил? Є! Звичайно є! А назвіть ці правила, дівчатка. Як ви повинні ставитись до хлопчиків? (Пригадують правила.) Я теж вивішу ці правила, хай всі ще раз прочитають і запам’ятають їх на все життя.

Правила для дівчат:

  • Не обзивати хлопців, не битися з ними.
  • Бути прихильними до них, обговорювати з хлопцями прочитані книжки, переглянуті фільми.
  • Допомагати хлопчикам у навчанні, у прибиранні робочого місця, приймати в свої ігри.
  • Не соромитися звертатися до хлопців за допомогою, якщо потрібно.
  • Радіти гарним вчинкам хлопчиків та їхнім успіхам.
  • Виховувати в собі стриманість, сумління, вміння піклуватися про інших, доброту, лагідність, прихильність.

3 хлопчик. Якщо всі ми будемо виконувати ці правила, то в класі буде ідилія. Ніякого тобі крику, непорозумінь, сліз і образ. А це так здорово! Повірте мені, як у кіно! А тепер давайте заспіваємо пісню про чудові слова звертання, що їх треба говорити не тільки татові, мамі, а й усім людям.

Діти виконують пісню про слова ввічливості.

Діти декламують гуморески та смішинки, що їх підібрали до свята.

Жартівник

В нас жартун у класі є,
Всім він прізвиська дає.
Каже: — Я мастак до жартів! —
Та чого ті жарти варті?
Зве він «Савою» — Савенка,
«Головою» — Головенка,
А Саченкову — «Сачок»,
Маслаченка «Маслачок»
Зве Зарудного — «Заруда»...
А його всі звуть — «Зануда».
(Грицько Бойко)

Взяв приклад

— Приклад списував у кого? —
Запитав учитель строго.
— Та казали ж ви у класі,
І казав мій тато,
Що з відмінника Івася треба приклад брати...
Не роззява ж я з роззяв, —
Я у нього приклад й взяв.
(Грицько Бойко)

Вчотирьох від одного

— Чого тікаєте в розгін?
Ви ж вчотирьох, а він — один!
— А ми не знаєм, — каже Влас, —
За ким він гониться із нас!
(Грицько Бойко)

Секрет по секрету

Я вмію держать
За зубами язик.
А от мій товариш до цього не звик.
Секрет він почує від мене —
І зразу ж секрет у Семена.
Семен по секрету розкаже рідні,
І мій же секрет
По секрету — мені!
(Грицько Бойко)

Настирливий

— Ти спиш, Семене, при вікні?
— Ні
— То, може, плачеш в тишині?
— Ні
— Одержав вісті ти сумні?
— Ні.
— То просто думаєш, дивак?
— Так.
— Про що ж ти думаєш, Семене?
— Щоб відчепився ти від мене!
(Грицько Бойко)

Подвиг Івася

У автобус на зупинці увійшла бабуся.
Хлопчик швидко підхопився, весело всміхнувся.
— Я постою, не біда... Сядьте, — мовив басом.
Сам навколо погляда, чи не скажуть часом:
«Молодчина наш Івась, він культурний, чемний...
Наш Івась в четвертий клас ходить недаремно!»
... Та ніхто його чомусь похвалить не хоче.
І тоді він до бабусі нахиливсь й шепоче:
«Ну, здається, вже у вас відпочили ніжки.
Може, сходити вам час? Я посиджу трішки...»
(Михайло Білецький)

Найсильніший

Запитали раз у Васі:
— Найсильнішй хто у класі?
— Певно, я, бо позавчора
Говорили всі на зборах,
Що вже третій рік підряд
Сам тягну весь клас назад...
(Михайло Хижко)

Товариська допомога

В Данька до математики незаперечний хист.
Данько моргає: «Братики, та я ж не егоїст: ?
Кому скатати — прошу! Ось мій домашній зошит!»
Приємна в хлопця риса є: одверта він душа.
Три парти в нього списує, і кожен поспіша.
Списали й кажуть: «Класно! Данько одвів біду!»
І радий той: «Ну, ясно! Хіба я підведу?»
А друзі необізнані з рівняннями й кутами...
А друзі прямо визнані незнайки і нетями!
Це так Данько їм скільки міг «по-товариськи» допоміг!
(Інна Кульська)

Вчитель. А тепер усі разом зробимо висновок з усього сказаного і складемо вірш про дружбу. Останнє слово кожного другого рядочка ви будете добирати самі в риму.

Щоб могли ми гарно жити,
Треба вчитися... (дружити).
А не кидатись словами,
Щоб не стати ... (ворогами).
І запам’ятай собі —
З другом легше у... (журбі).
Друг нас виручити може,
У біді він ... (допоможе).
А як пісня, жарт чи сміх —
Радість ділиться на... (всіх).
Друг нас може захистити
Може з класом ... (помирити).
Друг не стане кепкувати
І на людях нас... (повчати).
А як сварять всі навкруг —
Йде на захист справжній... (друг).
І ніколи не забудь!
Й ти для друга — вірним... (будь)!
Й ще одне запам’ятай:
Друзів ти... (не забувай)!
Знай, моя дитино мила,
Дружба — це велика... (сила)!

Діти виконують танець «Дружба».

Відгуки
Коментарі Cackle