Надія Красоткіна

Україна — наш спільний дім

Перший урок-свято для початкової школи

Мета. Розширювати уявлення учнів про Україну як спільний дім для представників багатьох народів, які проживають у ній. Розвивати почуття обов’язку і відповідальності за майбутнє своєї Батьківщини. Виховувати любов до Батьківщини, повагу і товариське ставлення до людей.

Матеріал до уроку. Державний Гімн, Прапор і Герб, карта України, хліб на рушникові, картини природи, дитячі малюнки, музика (за вибором вчителя).

Вчитель

Сьогодні в Україні свято —
День Знань! І музика дзвенить.
Повсюди радості багато —
І це завжди щаслива мить.
Вітаю вас зі святом щиро,
Здоров’я зичу і тепла,
Бажаю щастя, світла, миру,
Щоб наполегливість була
Завжди у ваших починаннях,
Хай добрі справи втратять лік,
Час злине в радісних змаганнях
Й успішним дуже стане рік.

То ж починаємо наше навчання у четвертому класі з традиційного першого уроку-свята, який нині присвячений двадцятій річниці Незалежності України. А тому на початку заспіваймо всі разом головну пісню нашої незалежної України — Державний Гімн. (Вчитель включає музику, діти встають і всі разом виконують Гімн).

Учень

Так швидко промайнуло літо
Й канікули уже пройшли.
В полях давно зібрали жито
І пишно квіти одцвіли.

Учениця

До школи знов злетілись діти,
Щоб вчитися й рости щодня.
І так чарівно сонце світить,
Ми йдемо здобувать знання.

Учень

Нас школа радісно стрічає
І вікнами сміється клас.
Гостинно двері відчиняє
Вона для кожного із нас.

Учениця

Щоб ми училися й раділи,
Та пізнавали білий світ.
Щоб ми усе на світі вміли
І знали все з маленьких літ!

Вчитель. Так, сьогодні в Україні, у нашому спільному домі, гостинно відкрили свої двері всі школи в селах і містах для дітей, всі коледжі, ліцеї, технікуми, вищі учбові заклади, щоб почали навчання учні і студенти та успішно здобували знання, з якими в майбутньому підуть працювати на благо Батьківщини. І тому сьогодні, у перший день вересня — свято Знань. Початок навчання. Це завжди радісна і щаслива подія, бо зустрічаються друзі, щоб разом іти стежками науки і пізнавати світ, робити нові відкриття, долати труднощі, виховувати в собі силу духу і разом радіти успіхам. Відсьогодні і кожного дня діти злітатимуться до свого спільного дому — до школи. Адже школа — це спільний дім для школярів, бо вони там навчаються, живуть, ростуть і мужніють, пізнають світ. То ж, що таке — спільний дім? (Відповіді учнів). Спільний дім буває різний. Це й будинок, в якому ви живете разом з батьками, братиками і сестричками і почуваєте себе в ньому затишно і тепло; це й ті будинки, де ви навчаєтесь в різних цікавих гуртках і отримуєте певні вміння і навички; де займаєтесь спортом. Це будинки, в яких працюють ваші батьки: офіси, банки, установи. Будинки ці бувають малі і дуже великі, та всі вони об’єднують багато різних людей кожного дня, тому і стають для них спільним домом. Адже тут люди проводять велику частину свого життя, займаються спільними справами, вирішують важливі проблеми і виконують певні завдання. Але є ще один найбільший спільний дім для всіх людей — це наша рідна Україна, велика і чудова держава, де всі ми народились, проживаємо усе своє життя, вчимось, працюємо, відпочиваємо, радіємо. Це наша Батьківщина, рідний край, у якому ми себе почуваємо захищеними, впевненими, рідними дітьми, як і в малому батьківському домі. Тому Україна для всіх нас і є великим спільним домом. А зараз прийшов час поговорити про нашу Україну як спільний дім. Адже кожен дім має свої ознаки. Які, ознаки може мати дім? Як ви це розумієте? (Відповіді учнів). Ознака українського дому в тому, що він гостинний, адже в кожній оселі вам запропонують все, чим хата багата, не відпустять гостя, доки не пригостять, чи не так? (Відповіді учнів). От і наш великий спільний дім — Україна також гостинна країна. Ми своїх гостей і друзів зустрічаємо хлібом і сіллю на гарному вишитому рушникові. Це наша одвічна хороша традиція. А що це означає, як ви гадаєте, діти? (Відповіді учнів). Так, це означає, що українці щирий і щедрий народ, гостинний і добрий. Бо хліб — це саме життя, сіль — теж життєва необхідність, а вишитий рушник — це наш оберіг, захисник і ті сумні та радісні дороги, по яких проліг історичний шлях нашого народу.

Учень

Несемо друзям хліб і сіль на рушникові,
Даруємо їм щиро радість і тепло.
Щоб ситі всі були, жили завжди в любові,
В мирі. Та затишно і добре всім було.

Учениця

Народ наш зазнавав і голод, і нестатки,
Коли на чорноземах з голоду вмирав.
Це чорні дні були, страшні були порядки,
Та мій народ, як Фенікс, з попелу вставав.

Учень

Він знав страшну біду, криваві війни, горе,
Але душа лишилась світла і ясна,
Як щире сонце, і нескорена, як море,
Співоча, щира і квітуча, як весна.

Учениця

Бо ми — такий народ, ми щирі українці.
Бажаємо всім миру, злагоди, тепла.
Підносимо свій хліб, найкращий із гостинців.
Щоб не було у світі голоду і зла.

Вчитель. Так, діти, такий наш народ, добрий і терплячий, роботящий і щирий, щедрий і світлий. Такими були наші батьки, діди і прадіди, древнє коріння нашого роду. А ви, діти, нащадки цього великого роду, молоде покоління, тому вам треба рости такими ж добрими і чуйними, щирими і щедрими, брати від своїх попередників усі найкращі риси і традиції та розвивати і нести їх у світ. Бо як каже народна мудрість: «Доброму завжди добре». Ми дружній народ. Між нами легко жити всім у рідному краю, бо ми не робимо різниці між населенням за національними ознаками, а легко уживаємося з людьми різних національностей. Поміж нас є росіяни, білоруси, поляки, німці, татари, узбеки і багато інших, але всі ми живемо у дружбі і в мирі і для всіх нас Україна є спільним і затишним рідним домом. Всі ми — народ України! Для всіх нас Україна — це спільний дім зі своєю культурою, державною мовою, історією, рідними і дорогими серцю краєвидами. От давайте згадаємо літо, заглянемо знову в чарівні куточки природи, де комусь довелось побувати. (Вчитель демонструє картини природи, а діти можуть коментувати їх). А тепер намалюйте той краєвид, що вам найбільше запам’ятався влітку. (Діти малюють. Вчитель вивішує малюнки на дошку. Кілька з них можна озвучити).

Учень

Такий наш світ, як дивовижна казка.
Усе є в ньому: гори і лани.
Безмежне небо, тепле море, ласка,
І море сонця, щастя, дивини.

Учениця

Ліси, озера, ріки і долини,
Заквітчані ромашками поля.
Все наймиліше й світле для людини.
Найкраща в світі — матінка-земля.

Учень

Природи вічні і ясні картини!
Таке довкілля — просто чарівне.
Простори милі неньки України
Дивують і захоплюють мене.

Учениця

Люблю тебе, всім серденьком кохаю,
Захоплююсь до самозабуття.
Мій найрідніший, найсвітліший краю,
Я пагінець твій, я — твоє дитя!

Вчитель. Ось в такій красі ми щодня живемо, радіємо сонечку, квітам, синьому небу, співу пташечки, зеленому лісу, заквітчаному полю. Від цієї краси, мабуть, і душа людей така світла і співоча, ніжна і трепетна. Захоплення дивовижним світом виливається в чарівні пісні нашого народу, яких не перелічити і не переспівати. Ось послухайте одну з українських народних пісень, а хто знає, може і підспівати. (Вчитель за власним вибором вмикає народну пісню). Люди завжди вміли бачити красу, співати, танцювати, вміли бути серйозними і весело жартувати. До всього талановитий наш народ, то ж є серед нас багато вчених, письменників, композиторів, акторів. (Бажано назвати прізвища видатних людей даної місцевості, показати портрети). А ще дуже люблять українці свою землю, а понад усе — волю. Скільки не гнобили український народ в давні часи різні держави, а люди прагнули волі і незалежності, боролися в усі віки і перемагали. От і двадцять років тому ми знову здобули таку бажану волю, свою незалежність і стали вільною і незалежною державою зі своїм синьо-жовтим Державним Прапором, Гербом, Гімном, зі своєю Конституцією, українською державною мовою, яку в усі часи утискали, забороняли, бо добре знали, якщо відібрати у народу мову, то не стане і народу. Таким чином хотіли задушити і народ, і його державу. Важкою ціною дісталася перемога українцям, але перемога наша! І рідній мові процвітати, хоч і важка її чекає дорога. То ж будьте сильними, діти, відстоюйте, виборюйте своє право на рідну мову, на світлу волю, на власну незалежність. Не дайте розтоптати вільну українську душу, бережіть те, що здобули для вас ваші батьки і діди, несіть українське слово у широкий світ, хай летить рідна мова над світом вільно і щиро!

Учениця

Мова, як сонце, що світить і гріє,
Мова, як чисте дзвінке джерело.
Є ж рідна мова, то є і надія,
Що буде в нас воля, мир, і тепло.

Учень

Доки є мова — народ є й країна.
Рідна культура і вільний політ.
Хай процвітає моя Україна,
Ми українцями йдемо у світ!

Учениця

Мово пречиста моя, світанкова,
Скільки краси в тобі й світла душі.
Ти багатюща, крилата, чудова.
Вивчити кожен її поспіши!

Учень

Линь понад світом і сил набирайся,
Мово прадавня батьків і дідів.
Рідної мови повік не цурайся,
Жити їй з нами навіки віків.

Вчитель. Ми живемо у своєму спільному домі, у вільній і незалежній Україні. Це наша рідна земля, наша держава, а всі ми її діти, нащадки героїчних і мужніх, працьовитих і талановитих предків, які здобули для нас волю і незалежність, збудували для нас чудову країну. Ваше завдання, діти, продовжити роботу батьків, зберегти, захистити і примножити багатство і культуру України, вам потрібно добре вчитися, оволодівати знаннями, які нагромадили в усі віки вчені, щоб іти мудрими і розумними у цей складний світ, будувати світле майбутнє і жити в ньому краще, ніж живемо зараз. Такий закон життя. То ж будьте у своєму спільному домі добрими і бережливими господарями, ростіть світлими і добрими, хазяйновитими і працьовитими. Наполегливо здобувайте знання і ростіть здорові і сильні, мужні і сміливі. В добрий час. А зараз ми скуштуємо коровай, який принесли нам батьки, виряджаючи вас до школи на навчання, щоб світлою і легкою була ваша дорога. (Вчитель підносить дітям хліб, діти беруть по скибочці і куштують).

Учень

Наш спільний дім — це рідна Україна.
І ми самі господарі у нім.
Цей милий край — то наша Батьківщина,
Великий український дім.

Учениця

А ми нащадки, ми її майбутнє.
То ж волю й незалежність збережем!
Минуле наших предків незабутнє
Як стяг з собою гордо понесем.

Учень

Садами Україна в нас розквітне,
Над світом добра слава полетить.
А рідне слово щире і привітне
Над цілим світом мудро зазвучить.

Учениця

То ж будьмо працьовиті і крилаті,
Учімось — це потрібно нам усім.
Душею будьмо щирі і багаті,
Бо ж Україна — це наш спільний дім!

Вчитель. В добрий час, дорогі діти, світлої і легкої вам долі зичу я в цей святковий день! Ще міцного здоров’я, наполегливості та успіхів!

Відгуки
Коментарі Cackle