Вчимося писати твори — Ліс — казка чарівна
Нестандартний урок розвитку мовлення
Цей твір треба писати після проведення екскурсії до парку чи лісу в таку пору, коли дерева вкриті снігом чи інеєм. Ці чарівні картини природи приваблюють до себе чистотою і чарівністю, красою і казковістю. Школярів захоплює це диво, і вони хочуть описати його. А завдання вчителя допомогти їм у цьому. Під час екскурсії слід звертати увагу дітей на дерева, на гілочки, на кожну рослинку, що стоїть, мов зачарована. Хай діти послухають тишу зимового лісу, звернуть увагу на чистоту снігу, на сліди звірів та птахів.
Багато цікавого можна побачити в зимовому лісі. А повертаючись додому, діти спробують колективно скласти казку.
Працювати можна за таким планом.
- Учні ведуть спостереження не тільки на екскурсії, а протягом тривалого часу, готуючись до уроків природознавства, а тому свої враження записують в зошит. Щоразу вони дізнаються про щось нове. А найцікавіші спостереження слід записати у зошити для творчих робіт.
- На уроках рідної мови діти складають речення про зимовий ліс, а також твори-мініатюри усно. Вони шукають потрібні слова для передачі власних почуттів.
- На уроках художньої праці учні малюють те, що бачили, добираючи кольори, створюють власні композиції.
- Слід провести роботу за творами К. Крижицького «Зимова дорога» та ін. Діти знову повернуться у чарівну казку зимового лісу.
Після такої підготовчої роботи учні починають працювати над твором.
Тема: Написання твору «Ліс — казка чарівна».
Мета: Вчити писати твір про зимовий ліс за власними спостереженнями, висловлювати свої почуття. Розвивати мову, збагачувати активний словник, прищеплювати вміння послідовно викладати думки. Виховувати любов і бережне ставлення до природи.
Матеріал до уроку: Малюнки дітей, зошити для творчих робіт, папір, олівці, музичні записи, пейзажі художників (репродукції творів К. Крижицького «Зимова дорога», «Зимовий пейзаж»).
На дошці малюнки дітей; які вони зробили після проведеної екскурсії. Звучить спокійна мелодія Р. Шумана або П. Чайковського (на вибір учителя).
Вчитель. Послухайте вірш і скажіть, які слова та словосполучення вжиті у переносному значенні.
Чудовий ліс, коли весна квітує
Чудовий ліс, коли весна квітує,
Та інший він, коли прийшла зима.
Ведмідь в барлозі десь зимує,
Птахів співочих вже нема.
Дерева голі, задубілі,
Дрімають мовчки у снігу
Від інею пухнасті, білі...
Мов одежину дорогу
Накинув лісові на плечі
Зимовий добрий чародій.
Тут казка теж живе, до речі,
Ти тільки придивитись вмій.
Пеньки, як гномики, застигли
В шапках високих снігових,
А ось чиїсь сліди побігли,
І наче хтось в кущах застиг...
Метелиця вляглася спати
На снігові поміж ялин.
І будить тишу в лісі дятел,
Вітрець війнув між горобин.
І піднялася з ним завійка,
Дивись — уже й нема ніде.
Живе тут казка-чародійка
Там, за ялиною... Чи де?
Бесіда
Вчитель. Діти, вам подобається зимовий ліс?
Діти. Подобається красою, тишею, казковістю.
Вчитель. В чому ж казковість зимового лісу?
Діти. Сніг засипав усі доріжки, а на ньому різні сліди. В лісі все мовчить. Дуже гарно...
Вчитель. Казковість зимового лісу ще й у тому, що він весь час змінюється: то він стояв чорний і неприступний, то став білий і величний, мов заворожений, і дерева всі у снігу немов загрузли і вибратись не можуть. А коли впаде іній, тоді лісу не впізнати. Який тоді ліс?
Діти. Ліс дивовижний, дуже красивий. А може, його хтось торкнувся чарівною паличкою і зачарував.
Вчитель. А як засвітить сонечко, іній спалахне чарівним світлом і все стане справді казковим. Сьогодні ми з вами напишемо про це. А для цього складемо план, щоб розповідь була послідовною. То з чого почнемо писати?
Діти. З того, що ми зайшли у зимовий ліс.
Різні варіанти відповідей.
Вчитель. Що вас вразило в лісі?
Діти. Сліди на снігу, пеньки в білих шапках і т. д.
Вчитель. А де може жити казка?
Діти. В лісовій хатині, в зимовому палаці...
План твору
- Я заходжу в зимову казку.
- Сліди на снігу.
- Лісова хатинка, де живе казка.
Зразок твору
Я заходжу в зимову лісову казку, Стоять непорушні ялини, вкриті білим снігом. Могутні дуби у святкових пухнастих шапках, з-під яких визирають кучері торішнього листя. То тут, то там вибігають подивитись на мене біленькі стрункі берізки. Яскраво палають червоні ягоди горобини. У лісі тихо.
А хто ж тут ходив по снігу, хто залишив стільки слідів? Ось пташині слідочки, а ось лисичка пробігала, а ось стрибав зайчик. А ці сліди дуже дивні. Може, це казка йшла? Цікаво, які сліди вона залишає, де живе?
Може, під ялиною, а може, у лісовій хатині, яку занесло по самі віконця снігом... Я йду до тебе, казко лісова.
Вчитель. Настав час добирати слова в риму, щоб збільшити ваш активний словник та розвивати мову.
Зимовий ліс у день погожий
Зимовий ліс у день погожий
На дивну казку дуже СХОЖИЙ:
Ялини в шалях білосніжних,
І не впізнать берізок НІЖНИХ.
А горобинове намисто
Горить червоно, УРОЧИСТО.
Дуби, величні і крислаті,
Стоять, мов парубки ЧУБАТІ,
В снігу біленькім по коліна.
А скрізь — знайома вже КАРТИНА:
Сніжок біленький осідає,
І землю пухом ЗАСТЕЛЯЄ.
Ведмедик спить собі в барлозі,
А зайчик — той завжди в ДОРОЗІ.
Отак без хатки він зимує,
Десь під ялинкою НОЧУЄ.
А на снігу чиїсь сліди.
Куди вони ведуть? КУДИ?
Тут, мабуть, зайчик пострибав,
Як від лисиці УТІКАВ.
Вузенька стежечка до річки —
Це звірі йшли попить ВОДИЧКИ.
А сніг легкий, немов перина,
Його підніме ХУРТОВИНА
І понесе, і закружляє...
А вітер силу НАБИРАЄ.
Летить метелиця, гуляє,
І хуга пісеньку СПІВАЄ.
В таку погоду в ліс не йди,
А краще вдома ПОСИДИ.
Підсумок уроку
Учні читають свої твори. Йде обговорення. Вчитель дає домашнє завдання переписати твори в зошити для творчих робіт.