Надія Красоткіна

Урок другий. Перші квіти

Теплі промені сонечка розтопили сніги, і на проталинках з’явились перші чарівні квіти, Вони ще маленькі, але дуже бажані після зимових холодів, бо символізують зміну пори року.

Працювати над темою «Перші квіти» починаємо за таким планом.

  • Перед проведенням уроку, на якому учні будуть писати твір, бажано прочитати науково-популярну літера туру про весняні квіти — як вони називаються, коли зацвітають, де ростуть, чим корисні для людини. Адже світ квітів чарівний і неповторний. Вони — як усмішка землі! А діти ще мало про них знають, тому слід дати завдання, щоб учні підібрали матеріал у бібліотеці про квіти, а вчитель теж має розказати про квіти на уроках природознавства, читання. Наприклад, можна прочитати матеріали «Парничок під снігом», «Пора підсніжників» 1 та інші.
  • Вчитель дає дітям завдання для самостійного спос тереження у природі. Які квіти першими з’явилися в нашій місцевості? Де вони виросли? Коли ви побачили їх вперше? Як треба ставитись до природи? Які квіти занесені до Червоної книги України? Після того, як учні прочитають про квіти, їм буде набагато цікавіше спостерігати за ними у природі. А все, що вони побачать, запишуть у зошити з природознавства.
  • На уроках рідної мови можна складати тексти-мініатюри про квіти, а також тексти-описи квітів за малюнками.
  • На уроках образотворчого мистецтва діти роблять замальовки весняних квітів, добирають відповідні кольори. Така робота розвиває спостережливість, уважність, збагачує новими знаннями. Школярі вчаться працювати з книжкою, здобувають самостійно нові знання, збагачують свій словник.

Тема: Написання твору «Перші квіти».

Мета: Вчити писати твір про перші весняні квіти за спостереженнями, малюнками і планом. Розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас, уміння висловлювати свої думки. Виховувати любов до навколишнього світу.

Матеріал до уроку: Малюнки перших квітів, папір, кольорові олівці, зошити для творчих робіт, музичні записи.

Звучить мажорна музика (наприклад, «Вальс» К. Мяскова), яка символізує пробудження природи після довгої зими і народження перших квітів, приліт пташок. Лине спів жайворонка. Вчитель читає вірш.

Що найчарівніше буває

Що найчарівніше буває,
Що може душу розбудити?
Скажіть мені, хто відгадає:
Ви правильно назвали — квіти.

Вони, як усмішка привітна,
Як дотик сонечка, як казка,
Червона, жовта чи блакитна.
І в кожній з них — тепло і ласка.

Любов і ніжність струменіє,
Чарівність, неповторне диво.
І кожна квітка серце гріє,
Щоб на землі жилось щасливо.

Земля мережана стежками.
По них до школи ходять діти.
Рясніє стежечка квітками,
Щоб люди їм могли радіти.

У квітах щире сонце квітне
І чистота душі дитинна,
І небо зоряне, привітне,
І матері любов первинна.

Неповторне диво — квіти! Вони цвітуть для щастя, для радості і для добра, приносять у світ красу, ніжність, мовою квітів можна висловити свої почуття. А їх цвітіння починається з ранньої весни.

Сніги біліють

Сніги біліють, та весніє,
З горбків біжать дзвінкі потоки.
Весняне сонечко пригріє —
Стрекочуть весело сороки.

Бо як тут не застрекотати,
Коли з’явилось диво біле!
Це квіти стали проглядати
Крізь талий сніг. Та так сміливо!

Де тому снігові влежати!
Прогрітий сонця променями,
Узявся він мерщій тікати
З горбочків талими струмками.

Підсніжники такі тендітні
Проглянули — все звеселіло.
Всміхнулись сонечку привітно,
І раптом всюди посвітліло.

І жайворонки засміялись,
Піднявши в небо пісню світлу.
І луг, і ліс квітками вбрались.
Весна прийшла! Земля розквітла!

І на душі стало радісно, світанково. Весна горнеться до землі. Весна — це світанок року. Все оживає, земля всміхається до сонечка першими квітами, а над усім цим, високо в блакитному небі — спів жайворонка.

А ось і вони — перші квіти! Малі, тендітні, ніжні, але скільки у них сили і снаги до життя! Вони зуміли пробитися через злежані сніги до сонечка і принесли нам радість. Ось біленькі підсніжники то тут, то там вистромили

ніжні голівки на прогрітих сонцем місцях. Ще навкруги сніг біліє, а вони цвітуть, хіба не диво?

Ось жовтенькі, ніби сонечка, квіточки підбілу, або мати-й-мачухи. Вони навіть під снігом уже цвітуть, ніби в тепличках. Розгорнеш ранньою весною сніг на пагорбі, а там квіточка. Цвітуть вони повсюди: на берегах річок, на схилах, на невеличких горбочках уздовж доріг і канав. А ще мине зовсім небагато часу — і в лісі зацвітуть блакитні проліски, наче саме небо розлилось по землі. Всі квіти сповіщають про те, що зимі вже нема вороття.

І от сьогодні ми напишемо твір про весняні квіти. Давайте намалюємо їх на аркушах паперу, а навколо них напишемо прикметники, які використаємо у творі.

ПЕРШІ НІЖНІ СМІЛИВІ БІЛІ

ПІДСНІЖНИКИ

ТЕНДІТНІ КРАСИВІ МАЛЕНЬКІ

СОНЯЧНИЙ РАДІСНИЙ ТЕПЛИЙ

ПІДБІЛ

ЯСКРАВИЙ ЖОВТЕНЬКИЙ НІЖНИЙ

БЛАКИТНІ НЕБЕСНІ СИНІ

ПРОЛІСКИ

ВЕСЕЛІ ЧАРІВНІ РАДІСНІ

Бесіда

Вчитель. А тепер доберемо такі дієслова, які розкажуть про те, як квіти приходять на землю.

Діти. Пробиваються, вистромлюються, усміхаються, зацвітають, милують, чарують, дивують.

Вчитель. Які квіти першими зустрічають весну?

Діти. Першими весну зустрічають підсніжники. Вони вистромлюють з-під снігу ніжні голівки. Дивляться у світ і усміхаються до сонечка. А воно цілує їх білі личка.

Вчитель. Як було квітам, коли прийшла ніч?

Діти. Сховалось сонечко, і прийшла холодна ніч. Квітам було дуже холодно. Вони міцно стулили пелюсточки і тремтіли від холоду.

Вчитель. А що сталося вранці?

Діти. Прокинулось сонце і зігріло все навколо, і квіти розгорнулись до нього, ніжно усміхались.

Вчитель. А які ще квіти зацвіли?

Діти. На берегах річок, всюди на прогрітих місцях зацвіли квіти підбілу. Вони, немов гарячі сонечка, зажовтіли, де тільки можна!

Вчитель. Чому вони так дружно зацвіли?

Діти. Вони росли у затишку під снігом, а коли стало тепло, сніг розтанув, то відкрив і квіти мати-й-мачухи.

Вчитель. Сніг з горбочків майже зовсім зійшов. Які ще квіти з’явились у лісі?

Діти. Тепер у лісі дружно заголубіли проліски. Вони ростуть густо, ніби зігріваючи один одного.

Вчитель. Для чого цвітуть так рано квіти?

Діти. Перші квіти — вісники весни, вони несуть радісну звістку про прихід весни.

Вчитель. Для чого дарує земля квіти?

Діти. Земля їх дарує для щастя і радості, щоб наші серця були такими ж чистими і ніжними, як квіти.

Вчитель. Як треба ставитись до квітів?

Діти. Квіти треба берегти, любити, щоб душа була чистою і світлою. Квіти — це душа землі.

Вчитель вивішує готовий план, за яким діти після такої бесіди можуть написати твір.

План твору

  • Підсніжники — вісники весни.
  • Гарячі сонечка підбілу.
  • Блакитні проліски.
  • Квіти — душа землі.

За планом діти пишуть твір, користуючись записами, які вони зробили під час бесіди, реченнями, які їм сподобались найбільше, а також пропонують свої, висловлюючи власні думки і почуття.

Зразок твору

Весняне сонечко світило тепло і радісно. Земля зігрілась під його променями і щиро усміхнулась першими квітами. На прогрітих місцях сміливо вистромили білі личка тендітні підсніжники. Вони були дуже сміливі, бо дарували красу і радість. І хоч вночі було холодно, та на ранок квітів стало ще більше.

Весна несла тепло, і на схилах річок та канав засвітились жовті сонечка підбілу. Вони славили весну і викликали у всіх щасливу усмішку.

Сонце ще вище піднімалось у небесній блакиті. Сніг майже зійшов, і заголубіли ніжні проліски у всьому лісі. Вони повідомляли, що зимі вже нема вороття.

Квіти — це душа землі. Вона дарує їх нам, щоб наші душі були такими ж чистими і тендітними, як пелюстки весняних квітів.

Наприкінці уроку діти слухають вірш і добирають у риму потрібні слова до кожного другого рядочка. Це збагачує словниковий запас і виховує відчуття рими та ритму.

Весна величний гімн співає

Весна величний гімн співає,
І перша квітка ЗАЦВІТАЄ.
Зимовий сніг вона пробила —
Така тендітна, ніжна, БІЛА,

Щоб радість всім подарувати
І весну красну ПРИВІТАТИ.
Підсніжником цю квітку звуть,
Її давно вже в лісі ЖДУТЬ.

Підсніжник — квітка невеличка,
Та як підніме біле ЛИЧКО,
Людина зразу усміхнеться,
Бо їй милішим світ ЗДАЄТЬСЯ.

А вздовж доріг цвіте підбіл, —
Окраса українських СІЛ.
Це мати-й-мачуха цвіте,
Ви здогадалися ПРО ЦЕ.

Бо жовті сонечка малі
Розсипались по всій ЗЕМЛІ.
Вони прийшли на допомогу —
Пташкам показують ДОРОГУ

І людям серце звеселяють,
Коли повсюди ЗАЦВІТАЮТЬ.
А ось і проліски розквітли,
Дарують нам небесне СВІТЛО.

Хоч говорить вони не вміють,
Та так чарівно скрізь СИНІЮТЬ,
Їх на галявинах багато...
Весна іде — це справжнє СВЯТО!

Вони, як неба синь, привітні:
Веселі, ніжні і ТЕНДІТНІ.
У кожній квіточці тепло,
Щоб серце радістю ЦВІЛО.

І чиста ніжність в пелюстках, —
Яка ж є сила у КВІТКАХ!
І білі, жовті чи блакитні,
Вони чудові і ПРИВІТНІ.

Земля народжує їх знов,
Бо в них і радість, і ЛЮБОВ.
І кожна квітка розцвітає,
Відкрити душу ЗАКЛИКАЄ,

Наповнити її добром
І серця щирого ТЕПЛОМ.
Ці квіти, ніжні та малі, —
Любов землі, душа ЗЕМЛІ.

Підсумок уроку

Учні читають свої твори, потім переписують їх у зошити для творчих робіт.

1 Книжка для читання з природознавства для другого класу, К., «Радянська школа», І984, Укл. Г. В. Ковальчук, Г. С. Ковальчук, Л. К. Нарочна.

Відгуки

Social comments Cackle