Вчимося писати твори — Веселка
Нестандартний урок розвитку мовлення

Веселка — надзвичайне явище природи, прекрасне, чарівне! І скільки б вам років не було, ви із за́хватом дивитесь на кольоровий місток веселки і завжди з якоюсь надією, сподіванням, наче й справді казка входить у ваше серце. Такий твір можна написати лише після того, як веселка з’явиться на небі. Тоді райдуга нагадає дітям, що вона вже приходила колись до них, і вони згадають все до найменших подробиць. А коли в небі з’являється веселка, можна просто помовчати і подивитись, щоб не сполохати тих дивних почуттів, які вона народжує в душі.

Працюємо над темою за таким планом:

• Проводячи підготовку до написання твору, вчитель дає учням завдання пригадати народні прикмети та прислів’я про веселку. В цьому їм можуть допомогти і дорослі.
• В зошитах для творчих робіт діти записують свої враження про веселку. Складають речення. Вчитель на уроці рідної мови пропонує скласти казку (усно) про веселку. Школярі шукають потрібні слова.
• На уроках образотворчого мистецтва учні малюють веселку, добирають потрібні кольори, діляться враженнями. Цікаво розглядати дитячі роботи. На всіх намальована веселка, всі ніби однакову бачили, а в кожного вона різна. Кожна дитина підкреслила той колір, який найбільше любить.

Після відповідної підготовки діти приступають до написання твору «Веселка».

Тема: Написання твору «Веселка».

Мета: Навчити дітей описати чарівне явище природи — веселку, збагатити уяву, мовний запас, знання народних прикмет. Розвивати спостережливість, вміння висловлювати свої думки, почуття. Виховувати інтерес і любов до природи, бажання описати природні явища рідною мовою.

Матеріал до уроку: Народні прикмети про веселку на плакаті, малюнки учнів, папір, кольорові олівці, зошити для творчих робіт з прикметами про веселку, які підібрали діти, музичні записи.

Звучить музика П. Чайковського, Й. Брамса, А. Дворжака (на вибір вчителя).

Вчитель. Яку картину малює ваша уява під час прослуховування вірша і музичного твору? Послухайте вірш про веселку.

А тепер подивіться, діти, на малюнки. Ви в них намагалися передати чарівну красу природного явища, але у кожного з вас вийшла намальована казка. Всі ці веселки сяють різними кольорами. А які почуття у вас викликає веселка?

Діти. Радість! Захоплення, щастя.

Вчитель. З веселкою пов’язано багато народних прикмет, які ви записали, готуючись до уроку. Зачитайте їх, будь ласка.

Діти зачитують прикмети про веселку, які вони підготували. Вчитель вивішує написані на плакаті ще й інші прикмети, щоб розширити уявлення учнів про це незвичайне явище.

• Коли у небі з’являються одночасно кілька веселок, це на тривалий теплий дощ.
• Веселка віщує зміну погоди: вечірня — гожу, а ранкова — дощову.
• Зелена веселка — на дощ, а жовта — на гарну погоду, червона — на спеку і вітер.
• Веселка на заході — на дощ, на сході — бути гарній погоді.
• Якщо веселка після дощу швидко зникає — буде хороша погода, коли ж довго п’є воду на негоду.
• Висока, крута веселка — на вітер, низька, положиста — на дощ.
• Якщо після короткого дощу з’явилася веселка, розфарбовуючи небо з півночі на південь, і червоний колір домінує — це на негоду.
• Чим зеленіша веселка, тим густіший буде дощ ¹.

Вчитель. А тепер давайте звернемось до тлумачного словника ² і прочитаємо, що там написано про це явище. Як бачите, визначення досить просте. Це сонячне проміння переломлюється у крапельках дощу, а над землею на все небо така дивна краса! Сьогодні ви напишете про веселку твір, а може й казку, бо це ж не буденне явище, воно не щодня буває. А зараз працюємо самостійно.

І знову діти добирають слова в риму, щоб засяяла веселка всіма кольорами.

Діти. Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.