Вчимося писати твори — Золота красуня осінь
Нестандартний урок розвитку мовлення
Це найяскравіша пора року, вона викликає захоплення, радість і сум одночасно. Учням про це найлегше писати, бо осінь прекрасна! Скільки радості приносить її краса! Скільки дарунків і різних щедрот! Не раз і не два веде дітей учитель у ліс, на річку, до парку, у чарівну казку. Але чи насправді так легко передати словами все, що бачать школярі? Ось у цьому і є складність, бо часто бракує слів, якими б можна було висловити свої почуття. Тому написанню твору передує така робота:
- На уроках рідної мови діти добирають синонімічний ряд слів, складають речення і твори-мініатюри.
- На уроках читання учні працюють один з одним, пробують самі вести діалог.
- На уроках образотворчого мистецтва малюють золоту осінь.
- Проводить вчитель і роботу за картиною. Це можуть бути твори І. Левітана, М. Бурачека, Й. Бокшая та ін. на вибір вчителя. Діти добирають ілюстрації і малюнки з осінніми пейзажами, які їм найбільше сподобались, виготовляють альбоми. А після такої підготовки вчитель проводить урок розвитку зв’язного мовлення, на якому діти пишуть твір «Золота красуня осінь».
Тема: Написання твору «Золота красуня осінь».
Мета: Допомогти писати твір про золоту осінь, словами передати красу чарівної природи, розмаїття кольорової гами. Розвивати спостережливість, вміння висловлювати свої почуття, виховувати любов до природи.
Матеріал до уроку: Малюнки, папір, кольорові олівці, репродукції творів художників, зошити для творчих робіт, музичні записи.
Звучить мінорна музика Р. Шумана, П. Чайковського (на вибір учителя).
Вчитель. Прослухайте уважно вірш і скажіть, якими прикметниками змальована осінь.
Поглянь навколо
Поглянь навколо — чарівниця осінь
В коралях і у золоті стоїть!
Пожовкле листя і бездонна просинь,
І срібне павутиння ледь тремтить...
Іскриться сонце, але вже не жарко,
Вітрець в русявих кленах шурхотить.
У жовтім листі всі алеї парку,
А золото з дерев летить собі й летить.
Дихне вітрець, і листячко зірветься,
Щоб політати в синяві небес.
А я дивлюся — і мені здається,
Що я іду у казку, в світ чудес.
Погляньте довкола. Стоїть чарівниця осінь. Вгорі бездонне синє небо. Тепле лагідне сонечко дивиться у вікно привітно і весело. А все навколо розмальоване теплими барвами. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. Давайте підемо з вами у світлу казку осіннього золотого лісу. Погляньте на малюнки, які ви принесли на урок. Скільки в них тепла, любові і осінніх чар! Дерева яскраві, золоті, оранжеві, жовті, зелені. Якого кольору тільки тут нема! А які вам звуки вчуваються, коли ви дивитесь на ці картини?
Діти. Шурхіт листя, свист вітру, цвірчання коників...
Вчитель. Послухайте звуки осіннього лісу і пригадайте, як ми ходили з вами на екскурсію.
Вчитель включає запис шуму осіннього лісу і читає вірш.
Як же гарно
Як же гарно, чудово, привітно,
Ніби в казці, в осіннім гаю.
Клен з берізкою золотом квітне,
Я на килимі жовтім стою.
А вітрець поміж гіллям гуляє,
По осінньому лісі іде —
Листям жовтим в повітрі кружляє
І тихенько додолу кладе.
Лист злітає у синяву неба
І співа в кучерявій сосні,
То пригорнеться ніжно до тебе,
На ліричній заграє струні.
Осінь гріється в теплім промінні,
Усміхається сонцем згори
І малює картини чарівні
Та міняє щодня кольори.
Ніби дівчина золотокоса,
Кожен день нову стрічку впліта,
По шовковій травиці йде боса
Й землю всю до грудей пригорта.
А зараз ми складемо план твору, щоб послідовно викласти свої думки, бо багато про що хочеться розповісти. Згадаймо, з чого почалося знайомство із золотою осінню.
Діти. З екскурсії до парку (лісу).
Вчитель. А що було далі?
Діти. Нам відкрив свою казку парк (ліс).
Вчитель. Кого ми там зустріли?
Діти. Ми побачили білочку.
Вчитель. З яким почуттям ви йшли додому?
Діти. З почуттям задоволення і захоплення. Ми були вражені красою осіннього лісу.
Вчитель. А тепер складемо план.
План твору
- Ми рушаємо в гості до осені.
- Чарівний парк (ліс) відчиняє двері в казку:
- Зустріч з білочкою-господинею.
- Душа переповнена почуттями.
Зразок твору
Ми прийшли в гості до чарівної золотої осені. День видався погожий, сонячний, теплий. А вдалині грає дивовижними барвами осінній ліс. Кольори вражають своїм розмаїттям. У високому синьому небі пливуть білі хмарки.
Осінній ліс радо зустрічає нас, привітно шурхотить різнобарвними листочками. Ми качаємось по сухому листі і радіємо, сміємось, обсипаємось ним. І раптом настає тиша. Краса зачаровує, і хочеться помовчати.
А ось з-під ніг вискочила руденька білочка і побігла на високу сосну. А ми й не помітили, що вона була поруч! Такого ж кольору, як і осінь! Що вона робила тут? Може, горішки заготовляла? Вона справжня господиня, готується до зими.
Гарно в лісі, але час додому. Ми збираємо найяскравіші листочки і робимо з них букети, щоб принести у свої оселі. Осінь збудила в кожного з нас дивні, бентежні почуття. Ми йдемо щасливі, але мовчазні, на душі трохи сумно, хоч і чарівно.
Діти добирають слова в риму у вірші про осінь.
Чаклунка осінь
Чаклунка осінь — ніби та царівна,
Красива, сонячна, ЧАРІВНА.
Весела, радісна, багата
В садочку яблуня КРИСЛАТА
Плоди достиглі всім дарує,
А осінь далі все ФАРБУЄ,
Убрався клен у жовті шати,
Горіхи треба вже ЗБИРАТИ,
Каштани падають «тук-тук»,
І я беру каштан до РУК.
Давай підем до лісу з нами,
Там пахне мохом і ГРИБАМИ,
І чимсь таким, що я не знаю.
Так тільки осінню БУВАЄ.
Вітрець легенький повіває,
І листя з дерева ЗЛІТАЄ,
І тихо падають листочки
На стежку, на траву й ГРИБОЧКИ,
Вкривають землю жовтим цвітом,
Не так, як це буває ЛІТОМ.
Осіннє листячко летить
І під ногами ШУРХОТИТЬ
А колір листя розмаїтий,
Теплом і сонечком ЗІГРІТИЙ
Бо осінь просто пречудова,
Щодня на осені ОБНОВА!
Поглянь, яка вона красива!
В повітрі павутинка СИВА...
І трохи сумно раптом стало,
Пташок лишилось зовсім МАЛО.
Тому й причин нема радіти,
Останні відцвітають КВІТИ...
Підсумок уроку
Учні читають вголос свої твори. Вчитель дає домашнє завдання переписати твори у зошити для творчих робіт.