Ярослав
Багато зробив Ярослав для держави,
Для Києва-града, щоб той у віках
Столицею став. Для добробуту й слави
Ішов Ярослав по тернистих стежках.
Князь взявся навести порядок в законах
І законодавство писемне створив.
Щоб Київська Русь вже жила по канонах
І зла всяк по-своєму тут не чинив.
Закони усі об’єднав в «Руську правду»,
Що стала на захисті власників прав.
Однаково всіх вже карали за кривду
І штрафи за скоєні злочини брав.
Позицію церкви князь зміцнював й віру
І митрополію в Києві сам заснував.
В народ свій, в талант його вірив він щиро,
То ж правити церквою русич наш став.
Церкви будувалися за Ярослава
І спокій в державі цій запанував.
А де печенігів розбили, в місцях раті й слави,
Софійський собор Ярослав збудував.
Князь бібліотеку створив у соборі,
Налічувалось 950 книг-томів.
Щоб люди у щасті жили, а не в горі,
Він все для просвіти народу робив.
Жили люди в сонячних променях віри,
Церкви будувалися й монастирі.
Про мир і добробут їх помисли щирі.
До міста тяглися малі і старі.
А місто росло і укріплене стало.
До нього так просто тепер не пройти.
Його височезним оточено валом
Й воріт є чотири, між них — Золоті.
Той вал двадцяти п’яти метрів заввишки
З дубовими стінами зверху, вгорі.
Чудове укріплення: башти та вишки,
Воно неприступне було в тій порі.
Ну, а для проходу — ворота відкриті:
Печорські і Лядські, Софійські — для всіх.
А от Золоті — для гостей, що зі світу.
І так, як належить, стрічали там їх.
То ж Київ розрісся вже за Ярослава,
Найбільшим він став за міста в ті часи.
У світі про нього поширилась слава
Далеко-далеко за межі Руси.
А сам Ярослав до освіти тягнувся,
Книжки він читав і вночі, і удень.
Народ просвітити він заприсягався,
Щоб люди читали й співали пісень
Й щасливо жили у щасливій державі,
У мирі, у спокої і в доброті.
А Київська Русь вже купалася в славі —
Центральною стала в тодішнім житті.
Родинним зв’язком князь в той час поріднився:
Трьох дочок віддав за князів-королів.
Він й сам на принцесі в свій час одружився
Й женив на принцесах своїх трьох синів.
То ж Київ став центром тодішнього світу:
Культура, наука, політика тут!
А люди всі мали хорошу освіту
І діти навчаються, мудрі ростуть.
Бо князь був людиною мудрою дуже.
Він мир поважав, а війну не любив.
І доля народу йому небайдужа,
Життя для держави й народу прожив.