Україна — наш спільний дім
Перший урок у третьому класі до 20 річниці незалежності України

Мета: Формувати поняття учнів про Батьківщину, як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край, його звичаї і традиції. Розвивати почуття людяності, інтернаціоналізму. Виховувати любов до людей, до рідної країни.

Матеріал до уроку: Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України. Картини з краєвидами рідного краю, хліб на вишитому рушникові, квіти, музика за вибором учителя.

Звучить музика, діти заходять до класу і сідають за парти.

Вчитель. Дорогі діти, ви стали на цілий рік старші і сьогодні знову прийшли у свій клас, зустрілися з друзями, то ж помандруємо у світлу і чарівну країну, де здобувають нові знання, вчаться вчитися, жити і дружити. Вітаю вас у рідній школі з днем Знань!

Починаємо наш перший урок, тема якого звучить так: «Україна — наш спільний дім». А тепер пригадаймо, яке свято ми відзначали 24 серпня? (Відповіді учнів). Так, це свято нашої незалежності, волі, свободи. То ж і урок наш стосується цієї визначної події. А тепер скажіть мені, що таке ДІМ? (Відповіді учнів). Звичайно, це приміщення, в якому проживають люди, це ще може бути приміщення для розміщення різних установ, офісів. А як ви розумієте слово СПІЛЬНИЙ? (Відповіді учнів). Так, спільний — це такий, який належить багатьом, усім, стосується всіх. А тепер погляньмо на малюнки. (Вчитель вивішує малюнки звичайної хати, багатоповерхового будинку, будинку державної установи). Ось, (показує хату) ДІМ однієї родини, де спільно проживають батьки, діти, дідусь і бабуся та інші члени, ведуть своє спільне господарство. А тепер подивіться на цей малюнок — це багатоквартирне житло, СПІЛЬНИЙ ДІМ, де проживає багато родин, вони живуть хоч кожен у своїй квартирі, але у спільному домі і також мають спільне господарство: газ, воду, освітлення, опалення, двір і т.д. А в цьому домі розміщені державні установи (малюнок). Це дім банку. І ось погляньте на карту України — це карта нашої Батьківщини. Це герб нашої держави, це наш жовто-синій прапор. В кожному її куточку живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у своїх власних будинках або в багатоповерхівках, в селі чи в місті, але всі ми живемо в одній державі — в Україні, яка і є для всіх нас спільним домом. Отже, спільний дім — це про людей, які проживають в одній державі, мають спільну територію, господарство. Україна — це спільний дім для народу України.

А ми з вами на початку казали, що наш урок присвячений дню Незалежності. А що таке НЕЗАЛЕЖНІСТЬ? (Відповіді учнів). Незалежний — це той, який не залежить від інших, ні від кого, самостійний, вільний. А вільний — означає ніким не гноблений, не поневолений, незалежний, самостійний. Двадцять років тому народ України здобув свою волю і незалежність, про яку мріяв і за яку самовіддано боровся, та став самостійно управляти своєю державою, своїм господарством. В історії українського народу були такі часи, коли Україна була під владою інших держав і не могла самостійно і вільно розвиватися, тобто була поневолена, залежна від інших, які нав’язували свою волю, свою культуру, погляди на життя. А сьогодні ми — вільні і незалежні, відроджуємо свою мову, історію, культуру, традиції і звичаї, притаманні українцям з споконвіків. Ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми — українці.

1 учень

2 учень

3 учень

4 учень

5 учень

Вчитель. Так, ми живемо з цілим світом у дружбі та мирі. І в нас, в Україні, живуть не лише самі українці, хоч їх переважна більшість. Поруч з нами вільно і щасливо проживають представники інших національностей: росіяни, білоруси, татари, узбеки, поляки, чехи та багато інших. Та всі вони є народом України, ми живемо у спільному домі. Нам усім вистачає місця і ніхто не робить різниці між людьми за національними ознаками, тут всі рівні в своїх правах. Кожній людині відкритий простір для праці, навчання, творчості, відпочинку. Живи, трудись, навчайся, займайся улюбленою справою — ти живеш у вільній і незалежній державі, в чарівному куточку планети — в Україні. Люди різних національностей мають право знати свою рідну мову, між собою нею розмовляти, читати книжки, вивчати її в своїх школах, але для всіх людей в Україні є обов’язковою державна українська мова. Так у всьому світі заведено: людина, живучи в певній країні, повинна обов’язково знати мову цієї держави, щоб розуміти, що діється навколо, про що говорять і пишуть. Ось і ми з вами повинні дуже добре знати свою державну мову, бо для українців ця мова рідна, близька і дорога серцю, тому треба підносити її до вершин, гордитися нею, бо вона не тільки державна, а ще й дуже красива, багата, мелодійна, чарівна, як і душа українського народу.

Учень

Учениця

Вчитель. Так, це наш рідний батьківський край і ми несемо в собі його культуру, традиції і звичаї, його пісні і думи, вбираємо в свою душу рідні і милі серцю краєвиди. Ось погляньте, яка краса навколо нас! (Вчитель демонструє картини природи). Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Тому то українці такі багаті душею, щедрі і щирі, добрі і мудрі, жартівливі і веселі, пісенні та ліричні. Сама природа закликає нас до цього. А ще народ наш дуже гостинний, щедрий, дружелюбний, завжди радо зустрічає друзів з усього світу. Гостям ми виносимо назустріч хліб і сіль на вишитому рушникові, така у нас традиція. А це означає, що ми у нашому спільному домі Україні, завжди раді добрим людям, готові їх щедро пригостити і обігріти, оберегти і захистити від негараздів, адже вишитий рушник — це наш оберіг, хліб — це достаток, сіль — життєва необхідність. То ж усе найкраще — гостям.

Учениця

Учень

Учениця

Вчитель. Отже, ми живемо у вільній і незалежній Україні, у нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби, миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучий сад, успішну державу у світі, усім нам необхідно творчо і плідно працювати, а вам, діти, добре навчатися, щоб стати будівничими і творцями своєї України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.

Учень

Учениця

Учень

Учениця

Всі. Наш спільний дім — це Україна!