Надія Красоткіна

Дорога

А знаєте, я так люблю дорогу,
Люблю з дитячих давніх літ.
Якби могла, якби я мала змогу,
Я б обійшла, напевно, цілий світ.

Мене усе навколишнє цікавить:
Озера, ріки, гори і поля,
Мені не треба золота і слави,
Аби до ніг моїх стелилася земля.

Я все б на ній побачити хотіла,
Обняти, приголубити весь світ,
Відчуть гармонію душі і тіла
І жити серед музики і квіт.

Мене усе на цій землі вражає:
Роси краплинка, стежка польова
І неба синь до глибини проймає.
Люблю усе, люблю поки жива.

І раз у раз мене дорога кличе —
Усе б забути, тільки йти удаль.
Щебече ластівка і чайка щось кигиче,
Та я не вільна, пташечко, а жаль.

Я йшла б і йшла, долаючи утому,
Мені б ці кілометри ще топтать,
А потім лише днів на три додому,
Щоб враження з дороги записать.

Ви знаєте, я так люблю дорогу,
Люблю і досі, ось вже стільки літ.
Якби могла, якби я мала змогу,
Я б обійшла, напевно, цілий світ.

Відгуки

Social comments Cackle