Надія Красоткіна

Калина

Вже червоніти почала калина,
Вона вбирає сонця промінці
І соком наливається невпинно…
Між зеленню — червоні острівці…
Всіх радують, бо так чарівно — дуже!
На ягідках — краплиночки роси…
Яка ж душа залишиться байдужа
До рідної і світлої краси…
У цій рослині, справді, дивна сила,
Вона притягує і погляди, й серця…
То ж кожна господиня посадила,
Як подарунок самого Творця.
Щоб для родини оберегом стала,
Дітей у цьому світі берегла.
Від помислів поганих захищала,
І до порогу не пускала зла…
Під вікнами калина червоніє,
То ж літо до завершення іде.
Є оберіг, то й є в людей надія,
Що радість буде, щастя в дім прийде…

Відгуки

Social comments Cackle