Надія Красоткіна

Кохання

Таке захоплення! Таке обожествління!
І, як вулкан, збудились почуття!
Найвищай злет і трепетне горіння
Лиш раз бувають на усе життя.

І то не всякому, не кожному дається
Це щастя злету, мук шалена мить.
Коли у полум’ї вогненнім серце б’ється —
Не стримати, водою не залить.

О, Боже мій! Ну, дай тим людям сили,
Щоб не порвали радості струну.
А докінця вогонь в душі носили,
Неначе пісню сонячну ясну.

І захисти, прийди на допомогу,
Надію дай, як ниточку, тонку.
І ощаслив, одкрий у рай дорогу.
Раз дав любов їм ніжну і п’янку.

Таку любов безмежну і безмірну
І божевільне двох сердець биття.
Кохання ніжне, неземне і вірне —
У них же усього одне життя...

Відгуки

Social comments Cackle