Синові
О, мій рідний синочку, кровинко моя,
Як тобі в твоїх снах жилося?
Все дивлюсь, і не можу натішитись я,
На красиве твоє волосся.
Ти гукаєш і часто всміхаєшся в сні,
Розметавши в постелі руки.
Як же хочеться завжди безмежно мені,
Щоб ти горя не знав і муки.
Щоб тебе обминули і війни, і зло,
І страшні катаклізми віку.
Щоб в житті твоїм сонячно завжди було
І щастило тобі безліку!
Промінь сонця торкнувся твоєї щоки
І цілує рожеві губи.
Хай же будуть життєві дороги легкі,
Щоб ти горя не знав і згуби.
Щоб у серці твоєму жила доброта
І любов, чистота пелюсткова.
Щоб світила в житті тобі мудрість свята,
Що лиш труд — усьому основа.
Я так хочу, щоб в світі не стало зла,
Зірка щастя для всіх сіяла.
А в руках твоїх, сину, не зброя була,
А щоб скрипка у них звучала.
І щоб губи твої цілувала весна
Гарна, юна, п’янка, бентежна.
А щоб доля твоя була щедра й ясна.
Так люблю я тебе — безмежно!