Надія Красоткіна

Сумно

Вже день коротший і світає пізно.
А листя жовтого все більш стає.
Частіше вітер завиває грізно,
А хмара вийти сонцю не дає.
Закрила небо, всюди сіро стало.
На квітах зблідли диво-кольори.
І радості чогось стає так мало,
Бо не блищить і сонечко згори,
Й не так вже гріє, хоч і не морози,
Та і тепла вже літнього нема.
В минулому веселки, теплі грози...
Все ближче насувається зима.
А так не хочеться у зиму простувати.
Бо радісно, коли усе цвіте.
Тоді і жити хочеться, й співати,
Бо все таке чарівне і просте...
Піднімеш голову, а сонечко сміється
І посилає радісне тепло.
А зараз сумно, навіть не здається,
Що так недавно літечко було...

Відгуки

Social comments Cackle