Надія Красоткіна

Тиша

Тиша, тиша — найдивніше диво.
В ній завжди глибока таїна.
Сон у тиші криється щасливо,
Спокою одвічна глибина.
І відходять думи та тривоги,
Замовкають звуки і слова,
Стеляться до ніг ясні дороги,
І можливі в ній усі дива.
Та коли ти довго в повній тиші,
То відчуєш, що вона звучить…
Десь заграє вітер на узвишші,
Десь сова зненацька закричить.
То спросоння пташечка озветься,
То струмочок задзвенить здаля.
Хтось у сні тривожно ворухнеться
І зітхне натомлено земля.
Залунає музика космічна,
Тихо їй озвуться небеса.
Прийде з глибини вода кринична,
Принесе у водах чудеса.
Дивні зорі в річці відіб’ються,
Срібно заблищать в ясній росі.
Десь тихенько трави засміються
І проб’ється ранок у красі…
І відразу тиша розірветься!
Залунають піснею гаї,
Поле співом і собі озветься,
Заспівають ніжно солов’ї…

Відгуки

Social comments Cackle