Надія Красоткіна

Учителю

Фрагмент сценарію до Дня вчителя

***

Учителю! Хвала тобі довічна
За те, що ти до Знань ведеш дитя.
Професія твоя і давня, й вічна,
Аж доки буде на Землі життя!

Хвала тобі за ласку і турботу,
За доброту і щирі почуття.
Спасибі за щоденную роботу,
З якої складене усе твоє життя!

Бувають дні скрутні і ніченьки безсонні,
Хоч часом важко, але як би не було,
Ті айстри, що стоять на підвіконні,
Несуть нам посмішки, сердець тепло.

Ми віддаємо серце, та буває зрідка,
Коли, не стримавшись, зриваємось на крик.
Душа дитини, як чарівна квітка,
А ти, учителю, як добрий садівник.

То ж будь творцем, випещуй дивні квіти,
Для цього труд потрібний чималий.
Нехай прекрасними зростають наші діти,
Таланту і життя не пожалій.

Не пошкодуй, віддай усе, що маєш:
Тепло і сонечко, що в душах несемо,
І посмішку очей, і все, що знаєш,
Бо ми, мабуть, для цього й живемо.

Всі на Землі покликані добро творити,
У кожного талант до чогось є.
А ти для того, щоб випещувать, творити.
У цьому і покликання твоє!

То ж дай вам бог усім подовше жити
В здоров’ї, сонці, щасті і теплі.
І наших діток віддано учити,
І в мирі жить на цій святій Землі.

Хай будуть легкими усі ваші стежини,
І добре слово лине повсякчас.
Воно багато значить для людини,
То ж добрим словом хай вітають вас.

***

Тепер нам час вас, люди, пригостити
Солодким чаєм, тістечком смачним.
Бо хоч до ранку будем говорити —
Не будем ситі словом лиш одним.

***

Хороше свято в нас таки,
Усі дожовуйте куски.
Бо зараз у прекрасне свято
У нас відбудеться посвята
Усіх, хто тільки-но прийшов,
Роботу в нас собі знайшов,
Якраз на освітянській ниві
І в перший місяць став щасливий.
Усі щасливчики всміхайтесь
І біля сцени всі збирайтесь.

***

Ти прийшов у клас до діток,
Не кричи, як на сиріток,
Як вони не вміють сісти,
Може діти хочуть їсти,
Може учні хочуть пити,
Чи ще хочуть говорити.
Ти прислухайся до мас —
Раз прийшов до них у клас!
Зрозумій у чому суть —
Не вони ж до тебе йдуть.
Ти ж прийшов, щоб їх навчити
І, звичайно, заробити.
І хоч мінімум той мати
Від авансу до зарплати.
То ж як в клас заходиш, друже,
Будь привітним дуже-дуже.
Розтягни в усмішці губи,
Покажи наявні зуби.
Привітайсь, щоб поважали,
Так, щоб спини задрижали.
Глянь на них, розшир зірниці,
А в очах щоб блискавиці.
Подивись, якщо не важко,
Щоб по спинах аж мурашки.
І зроби до столу крок.
Починай тепер урок.
Не спіши і не гонись,
Поміж раз в вікно дивись,
Ніби тебе й не хвилює,
Що котресь там галасує,
Хтось вже парту розбирає,
Що з рогатки хтось стріляє,
Хай би чорт його забрав,
Лиш би в тебе не попав.
Треба ще сказать попутньо,
Що тоді вже буде скрутно.
Поки ще не попадає —
Витримку учитель має.
Так тримайся весь урок
І роби за кроком кром
До дверей, тоді щосили
Геть із класу, щоб не збили,
Стань під стінку — треба ждать,
Доки всі не пробіжать.
Вижить є чимало шансів,
Тут багато ще нюансів.
Але пам’ятай при цьому —
Треба витримка в усьому.
Ще багато треба знати:
Що, у кого, як спитати,
Як, кому, і що сказать,
Що у кого можна взять,
А назад не повернути
Чи віддать зовсім забути.
І те де, тому подібне,
Мати ці знання потрібно.
Ну, а зараз — в добрий час!
Ми вітаєм щиро вас.
І бажаєм щастя-долі
На учительському полі.
І при цьому пам’ятай,
Щоб зібрати урожай,
Треба добре потрудитись,
Сто потів зігнать таки.
Діток вчить, самому вчитись
І не день, а всі роки.
То ж нехай усе вдається,
Все хай буде до пуття.
І якщо ти приживешся —
Тут пройде усе життя!

Відгуки

Social comments Cackle