Бути світлими
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Я промінці від сонечка візьму
Й роздам їх людям, щоб світліші стали.
Щоб із душі прогнали чорну тьму
І в серці сонце, а не камінь мали!

Світлі люди… Які вони? Це люди, які несуть у цей світ промені сонечка, світло, доброту, любов, ласку, красу… Люди, які ніколи нікому не бажають зла і лиха, які не заздрять чужим статкам і досягненням, а самі досягають у житті вершин і несуть всім щастя і радість, дарують те світло, від якого стає легко на душі і радісно на серці і хочеться летіти ввись від щастя спілкування з ними. Такі в моєму розумінні світлі люди! З ними завжди просто і легко, тому, що вони вміють зігріти своїм теплом, вміють підняти настрій і розкрити перед тобою перспективу зростання, руху вперед… Це люди, які вміють захоплюватись, бачать величне і казкове у простому, які вміють бачити красу природи і людських стосунків. Ось такі вони — світлі люди! І яке це щастя працювати і перебувати разом з ними, спілкуватися і грітися у їхньому світлі і теплі. Тоді і тобі самому стає приємно і світло, а за спиною виростають крила і хочеться летіти і творити добро… Адже є приклад! Я захоплююсь такими людьми! Їх сьогодні не так уже й багато, але вони є і вони сяють світлом доброти, людяності, сердечності. І потрібно просто прагнути бути схожими на них. А як же виховати світлими і добрими своїх дітей, щоб вони нас радували світлом сонечка, людяністю, щедрістю і щирістю, своєю мудрістю… А рішення є! І в першу чергу — це мудра материнська і батьківська любов! Так, саме мудра! Це не потакання дитячим забаганкам, це не заступництво за них перед всіма, ні! Це та мудрість, яку повинні батьки вкласти в душу дитини, це та любов, яка йде від серця і до серця, і ті стосунки, де діти з повагою відносяться до батьків, де їх з раннього віку привчають до праці і до того, що до людей треба ставитись так, як би ти хотів, щоб вони ставились до тебе… Це та мудрість, яку батьки закладають з малого віку, щоб діти росли чемними і добрими, чесними і сміливими, тяглись до книжки і до розуму, до творчості і розкривали свої таланти, вміли боротися і вчилися перемагати. А тому з дітьми треба перебувати частіше, вчити їх спілкуванню з людьми, плекати їхню душу, показувати красу навколишнього світу, творити красу самим разом з дітьми і тягтися до світла знань. Дітям треба пояснювати, що та усмішка, з якою вони звертаються до людей, несе тепло і дарує промінчики сонечка, а тоді на душі стає всім світло; що добре і щире слово посилає радість усім навколо і стає відразу світліше і легко; те, що турбота про когось дарує задоволення всім і приносить радість; а хороший вчинок просто заворожує людські серця і всі довкіл стають кращими… От так все, ніби й просто, але щоб досягти бажаного результату треба постійно і наполегливо працювати з дітьми, а не час від часу. Дати результат може тільки система, постійне піклування про душу дитину, а тому треба, щоб діти частіше перебували з батьками… Ростіть своїх дітей світлими, вони колись і вас обігріють сонечком доброти і світла, палкої любові і турботи…

А світлі люди, наче зорі сяють

А світлі люди, наче зорі сяють,
У них по вінця є краси й тепла,
Вони в житті ніколи не згасають,
Від них стежинка світла пролягла
Й веде до правди і вони це знають.
Тому ідуть вперед без каяття.
Й ніколи із дороги не звертають
І в цьому світло їхнього життя.
Нікого без уваги не лишають,
На поміч залюбки усім прийдуть.
Чим можуть всім вони допомагають,
Бо з сонечком в душі завжди живуть.