Зробіть для дітей казку
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Так швидко летить час… Просто неймовірно! Щойно від літньої спекоти ховалися під тінь крислатого клена, а ось і зима стоїть на порозі з морозцем, біленьким сніжком… Непомітно все минає. От і діти швидко підростають. Ще зовсім недавно вони були такі маленькі і ми їх піднімали та ставили на стільчик, щоб вони прочитали віршик чи пісеньку проспівали і всі так раділи першим успіхам, а ось вже діти до школи пішли, а от уже підлітками стали, а ось і вже зовсім дорослі. Отож не встигнеш оглянутись, як вони виросли… А поки ще вони при вас, поки вони маленькі, притуліть їх до себе міцно-міцно, пригорніть, обніміть, поцілуйте і зробіть їм життя у сім’ї, наче справжню казку, де всім буде тепло і радісно, затишно і світло. Це все залежить тільки від батьків, від доброти їхнього серця, від щирості материнської та батьківської душі і великої любові. От уже наближається Новий рік з ялинками, прикрасами, яскравими кольоровими вогниками, свічками, подарунками і привітаннями…

Колись у нас давно, в Україні, ще не ставили ялинки, але Новий рік завжди радо зустрічали, а дівчата свою долю в Новий рік закликали. Для того зрізали кілька гілочок вишні на свято Катерини (7 грудня) і ставили їх у воду, а коли гілочки зацвітали на Новий рік, то тоді доля приходила до дівчини світла і щедра. Тому і сьогодні всім хочеться, щоб у домі було загадкове, чарівне, казкове новорічне святе. Цього хочуть всі — дорослі і діти. А діти особливо, бо як же у Новий рік без казки, без чарів, дивини і загадок?

Та у нас іде війна, страшна, смертельна, зловісна… Хтось залишився зовсім без хати і навіть рідного куточка, без звичного затишку і тепла, хтось без дітей, а інші без родичів, без мами й тата… Трагічний і непевний час сьогодні в житті людей. А час летить, Новий рік наближається… А в сім’ї є діти і їм тим більше хочеться справжнього дива… А де його взяти? Справді, де? Як немає дому, немає хати, рідної квартири, затишку, та й новорічну іграшку сьогодні годі купити, бо на неї непомірна ціна, просто захмарна, як на теперішнє життя… А дітям хочеться свята, так хочеться ялинки і під нею подаруночка, хоч маленького, хоч якогось, бо ж це Новий рік, а в цю ніч — все збувається… Тож як залишити дітей без свята, навіть коли розриваються ракети і вороги залишають всіх нас і маленьких дітей у повній темряві і у холоді? І це так Росія звільняє українців від... Від кого? Від чого? Каже, що від поганого життя, від нацистів, від бандерівців, від… Від кого ще? Хоч про те, що все це у нас ніби є, ми дізналися тільки тепер від самих рашистів… Ага, ми тільки тепер почули, що у нас були чи є якісь нацисти, бандерівці, сатаністи… Це ж треба?… Та сама фашистська Росія нас знедолила, позбавила всього, що в нас було, вона «звільнила» нас від всього хорошого і найкращого, що ми мали, вона розстріляла наше щастя, розгромила нашу красу і затишок, а принесла до нас свій «руській мір» і знищила наш прекрасний світ, світ нашої культури, українських традицій, світ добра і радості… Та як би нам важко не було, а ми не скотимося до «руського міра», бо в кожному з нас живе світла українська душа, чиста совість, а в серці доброта і любов. А тому ми гарно зустрінемо прийдешній Новий рік (рік зайчика), зробимо свято для своїх дітей разом з ними і заведемо своїх діток у чарівну і неповторну казку, навіть у цей непростий і страшний воєнний час. Ми сьогодні можемо з дітьми зрізати гілочку вишні і поставити у воду, щоб вона зацвіла нам на долю у новий рік, а як немає новорічного ялинкового деревця, то його ж можна просто виготовити власноруч з конуса, гілочок, шишок, кольорових фантиків і сніжинок, та гірлянд, але зробити це всім разом, вечорами, навіть при свічках, але в атмосфері затишку і любові, розказуючи при цьому чарівну казку або дивовижну історію з життя минулого, чи зі свого власного, але щоб дітям було цікаво слухати і виробляти іграшки своїми руками. А потім можна встановити найбільшу виготовлену дітьми ялинку в куточку, а сніжинками, іграшками, прикрасити той куточок, де ви живете, ту місцину, де ви зараз перебуваєте, а у свій час Святий Миколай, Дід Мороз чи інший Чарівник обов’язково покладе під ту ялинку новорічний подарунок усім-усім і дітям, і мамам з татами, і бабусям з дідусями, та знайомим людям. Бо як же інакше? Всім хочеться дива! Всім хочеться тепла і любові, а в час, коли йде війна, цього хочеться особливо, бо кожна душа хоче тепла і ласки, кожне серденько хоче зігрітися від людської любові. А тому новорічні подарунки повинні прийти до всіх-усіх людей. Тому давайте зробимо це свято надзвичайним, теплим і щирим, добрим і приязним, справді казковим. Щоб подарунки одержали всі-всі, навіть ті, хто їх уже давним-давно не отримував, хто вже навіть забув, як це — отримати новорічний подарунок. Тож будьмо людяними і щирими, добрими і світлими, поділімося теплом своєї душі з усіма людьми, а особливо з дітьми, які ще так щиро вірять у казку, у те добро, що повинне бути між людьми. Тому не зволікайте, а починайте робити новорічні іграшки з дітьми. Я це запам’ятала зі свого дитинства, а це було після другої світової війни, час теж був дуже важкий, не те щоб зовсім голодний, але й не ситий, але мої батьки робили для нас новорічну чарівну казку. І це запам’яталось мені на все життя. Цей спогад і досі гріє серце такою ніжністю і любов’ю, що не передати… Перед Новим роком ми з мамою і старшою сестричкою робили іграшки на ялинку, а робили їх з усякого підручного матеріалу: з сірникових коробок, з кольорового паперу, з соломинок, з вати, з клейстеру, з паличок, гілочок, ниточок, шнурочків. Мама придумувала і спочатку сама робила, нас вчила, а ми вже за нею, хто що міг! Це було дуже цікаво, а скільки різних історій вона нам розказувала, чарівних казок, які скоріш за все сама і придумувала. Це були надзвичайні вечори і дні. Ми виготовляли цілі оберемки тих іграшок і з нетерпінням чекали ялинку. А перед Новим роком тато приносив до хати живе пахуче деревце аж під саму стелю! Встановлював його на хрестовину, приладнував усе, очепурив її, щоб ялинка була густа і красива, а тоді нас запрошував до кімнати і казав: «От! Ялинка вже готова, наряджайте, як маєте чим! Але спочатку подайте мені «верхушку», щоб я її насадив на вершечок!» Тато ставав на драбину, насаджував «верхушку». А ми мали чим її наряджати, та й ще скільки всього було! От і всі разом бралися до справи. Це був неповторний і дуже радісний, справді чарівний час. Бо ж на ялинку ми вішали не тільки свої іграшки-вироби, але і яблучка (за хвостики прив’язували ниточками до гілочок), горішки, які обгортали «золотком» з цукерок, сухе печиво і цукерки в кольорових фантиках! В такі години в нашій маленькій квартирі панували справжня радість, найбільше щастя, веселий сміх, жарти, бо всі були зайняті прибиранням ялинки… А вранці ми, ледь відкривши очі, бігли до ялинки, бо там на нас чекали ПОДАРУНКИ! Тоді нам їх приносив чарівний Дід Мороз… А от як? Як він міг зайти до хати, та ще й так тихо, що ніхто не чув і не бачив? Я того ніяк не могла собі уявити, бо ж усе на ніч було закрите: і двері, і вікна (та вони і заклеєні ж були)… Ну, як? Про це я довго фантазувала і колись, таки, Дід Мороз, мені наснився — веселий, усміхнений, зовсім, як на новорічній листівці. Просто він мені сказав: «Я прийшов і приніс тобі те, що ти хотіла!» Це було фантастично, бо під ялинкою насправді була моя лялька, про яку я мріяла. Радість мого дитинства неможливо описати і передати словами! Це було щось неймовірне! А сьогодні у нас ростуть ті ж самі, точно такі ж діти, які хочуть радості, щастя, казки, веселощів, загадок, жартів, подарунків… І час сьогодні важкий та ще страшніший, ніж у часи мого дитинства… Бо тоді хоч і було важко, але вже не стріляли, бо була перемога і довгожданий мир, а сьогодні війна… Тому любіть своїх дітей, зробіть їхні дні щасливішими, гарними і світлими, не дивлячись ні на що. Робіть з ними свої, вами придумані іграшки на ялинку, хай це збереже їхня пам’ять на довгі роки, прикрасьте їхнє життя чарівними казками і розповідями, загадками і видумками, зробіть їх щасливими. Адже це ваші діти. Набудьтеся разом з ними, обніміть їх, поцілуйте, бо час — невблаганний, він так швидко пролітає. А свою сім’ю і родину та і всіх навколо привітайте з прийдешнім Новим роком, нехай він буде світлим, добрим, мирним і прекрасним для всіх людей на нашій чудовій Землі, такій маленькій планеті у такому, просто незбагненно великому Всесвіті.