Навчайте дітей
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Сьогодні дуже важкий і страшний час в Україні… Іде війна, нічим і ніким не виправдана, адже на нас напали просто так, щоб нас знищити, щоб українців не стало і не стало нашої держави, щоб показати всьому світові силу російської армії, свою зневагу до нас і нашу меншовартість. Адже протягом багатьох століть підла Росія тільки те й робила, що зневажала українців, знущалась, творила в Україні зло, розруху, влаштовувала штучні голодомори, виселяла українців зі своїх земель і насміхалась над нами… І в цьому була їхня життєва ціль — мета ворога-окупанта. Вони творили страшне зло на нашій українській землі… Та хіба тільки на нашій землі? Де б не ступала їхня ворожа нога, там народ страждає, бо там тільки війни, вбивства, зґвалтування, бруд, матюки, злодійство і розбій… Тим і прославилась Росія між народами — своєю несамовитою жорстокістю, брехнею, підлістю, злодійством, матюками, відсталістю… Та сьогодні не про неї. Ми, як ніхто інший у світі відчули їхню негативну енергію на собі в повній мірі і важко тут ще щось додати. А сьогодні весь світ побачив їхні діяння і вже не сумнівається в тому, що це не тільки наш ворог, а це світовий ворог, бо він до всього світу так ставиться, щоб його боялись і поважали… Та цур вам і пек! Як можна любити і поважати злодія, вбивцю, ґвалтівника і недалекого орка? Як? Повагу можна заслужити добротою, любов’ю, турботою, ласкою, щирістю, творчістю… Тому у нас, українців, завжди, довгими тисячоліттями практикувалося своє виховання дітей в сім’ї на народних законах, звичаях, традиціях і правилах. І завжди бралася до уваги думка: «А що люди скажуть?» Це спонукало батьків до дієвого і правильного виховання, бо думка громади відігравала велику роль у житті людей... Тому кожна матуся і батько прагнули зростити таких дітей, щоб ними можна було пишатися і не стидно було перед людьми. Всім хотілося, щоб їхні діти були: працьовиті, розумні, творчі, добрі, мудрі, світлі, чисті, охайні, лагідні, помірковані і вміли себе поводити між людьми та гарно розмовляти. Щоб у дітей не було поганих звичок, як от: п’янство, гультяйство, хіть, неробство, лінь, брехні, ненаситність, злодійство, розбій… А тому робота по вихованню своїх хлопців і дівчаток велася постійно, безперервно і доскіпливо. Щоб вони виростали хорошими, цілеспрямованими, творчими, мудрими і благородними, а не такі, як у нашого східного сусіда. Бо сьогодні ми наглядно бачимо, до чого призводить недбале ставлення до своїх дітей… Що з них виростає, коли вони навіть міркувати не можуть, не те, щоб вести себе культурно, гідно… Хлопців і дівчат виховували і батько, і мати, та в деяких питаннях тата більш виховували хлопців, а мами дівчаток. Тато прагнув виховати своїх синів сильними, вмілими, дужими, працьовитими, адже хлопці повинні були не тільки піклуватися про свою сім’ю і родину, але й часто йти на війну, щоб захищати і свій край. Тому хлопці повинні були рости наполегливими, стійкими, витривалими і сильними. А разом з тим і добрими, мудрими, адже вони ставали головними в сім’ї, господарями в своєму дворі, батьками своїм дітям.…А от дівчаток виховували мами, маючи власний досвід і розуміння того, якою повинна вирости їхня донечка. Не принцесою, не білоручкою, ні! Дівчинка повинна виростати не тільки гарною і вмілою, а й роботящою, творчою, вона повинна вміти шити і вишивати, плести і варити, пекти, прати, прасувати, прибирати і доглядати та виховувати своїх дітей та й іноді ще дивитися за старшими людьми… А ще ж дівчинка повинна бути і розумницею, вміти співати і танцювати, читати і гарно розмовляти… Словом, дівчина повинна вирости якнайкращою, щоб не було їй рівних! На її плечі надалі лягав у житті тяжкий вантаж щоденної роботи, але вона повинна справитись з усім вчасно і щиро усміхатися… Це нелегке завдання, але при всьому цьому мама вчила доню бути привабливою, красивою і гордою! Мами з дівчатками-підлітками вели розмову і про те, як треба поводити себе в житті, як вести себе з юнаками, як бути закоханою і не втратити цнотливість, не впасти в очах людей своєю безрозсудною поведінкою і бути мудрою і цілеспрямованою в усіх випадках життя. Дівчатка носили на головах віночки і останній свій білий віночок під фату вдягала дівчина, в день весілля, а після весілля вона знімала свій віночок і мати на неї одягала красиву хустину, як знак того, що вона тепер стала жінкою. Чого я піднімаю це питання? А тому, що воно важливе, навіть дуже важливо і сьогодні. Мами повинні виховувати у своїх дівчат мудрість, вони повинні роз’яснювати дівчатам, що цнотливість — це важливо для їхнього життя і здоров’я. Хоч сьогодні на це питання мало хто звертає увагу, але давайте подумаємо разом. Коли дівчинка ознайомлена з цим питанням, вона завжди буде думати і зважувати, передбачати, що ж може бути потім. А потім може бути багато різного і неприємного: венеричні хвороби; різні хвороби жіночих органів; порушення психіки; небажана вагітність… І багато всього іншого, яке дитині ще важко збагнути, осмислити, зрозуміти… Нащо це вашій дитині? ДІвчинці змалку потрібно прищеплювати цноту і моральну чистоту, усвідомленість своїх вчинків, висоту світлих думок. І поки вона не досягла зрілого віку, вона повинна бути захищена і попереджена від різного роду вчинків, а тим більше від посягань. У підлітковому віці увага дитини повинна бути звернена до вивчення нових предметів, до пізнання і відтворення краси і музиці, мистецтві, в спорті, рукоділлі… Хай дитина займається тим, що потрібно у її віці, а не піддається хтивості, розпусті, щоб не знищити себе морально і фізично. Тому батькам, особливо мамам, слід на це звертати постійну увагу, розказувати своїм дітям про все, що може ускладнити їхнє життя, іноді навіть переконувати, наводити приклади, читати цікаві статті, щоб дівчатка пересвідчилися, що дівоча цнота — це не пережиток минулого, а це збереження здоров’я і моральної краси дівчинки. Дітям треба постійно розказувати, до чого може привести лише один необдуманий вчинок, один крок — це хвороби, від яких важко позбутися; це довгі місяці лікарняних ліжок і складних та дорогих лікарських процедур; це сором, який буде переслідувати все життя; це небажана вагітність, яку, коли її перервати, приведе до безпліддя й каліцтва; а якщо не перервати, то народиться дитя, якому дівчинка не зможе дати ради, бо ще не усвідомлює своєї відповідальності, та й не може ані фізично, ані морально забезпечити нормальний розвиток і виховання маленького життя. То чи варто ризикувати і марнувати своє життя? Ці питання дуже актуальні і поширені серед підлітків. Вони навіть здатні поширювати різні чутки, влаштовувати кпини над скромними дівчатками, можуть обдурювати і робити себе героїнями сексу, а насправді це просто розіграш, щоб підставити когось, а потім насміятися… Тому треба батькам спілкуватись з дітьми, розказувати їм про різні випадки з життя, застерігати своїх дівчаток від походів у бари, в різні «темні» місця, де їх можуть використати і викинути або й ще гірше — вбити… Сьогодні світ став дуже небезпечний, гірший, ніж він був раніше. Адже не поодинокі випадки, коли дітей і підлітків викрадають, а потім з ними роблять що завгодно, коли дівчат ґвалтують і насміхаються. А це травма на все життя. А щоб такого не сталося з вашою дитиною, постійно вчіть її мудрості і стійкості, рішучості і вмінню постояти за себе поміж своїх друзів і чужих людей. Це треба робити постійно, весь час, бо людина не виховується в один момент, для цього потрібен час, приклади, увага і любов батьків до своїх дітей. Але це треба робити щодня, без вихідних і свят… Діти повинні навчитися жити у теперішньому світі світло і радісно, щасливо і безпечно, без гріха і суєти, без страждань і непорозумінь і не тільки жити, а й постояти за себе. А навчити їх цьому можуть правильно лише мама і тато. Тому не зволікайте, а вчіть і виховуйте правильно своїх доньок і синів. І хоч сьогодні багато всього змінилося в людському житті, але мораль, мудрість, розуміння, розважливість, поміркованість — завжди на часі, бо краще «Сім раз одмір, а раз одріж», як каже народна мудрість, ніж зробити щось необдумано, а потім жалкувати, бо назад нічого не можна повернути. Тому вчіть дітей берегти одяг поки новий, а здоров’я і честь свою, поки вони ще є. Тоді все буде добре.

Життя як айсберг — на поверхні брила,
А під водою більше в сто разів…
Буває важко, іноді несила…
Це знати треба, щоб боротись вмів…
Хто розуміє, той обійде скелю,
Та ще й подалі, щоб в безпеці буть.
Й не піде точно без води в пустелю…
Не дуже мудрі — напролом підуть.
А потім сльози, каяття, ридання,
Та повернути щось назад — ніяк.
Тому кажіть все дітям, без вагання,
Щоб виріс син ваш мудрий — не простак!
Щоб донька ваша виросла чарівна.
Розумна, скромна і красива теж!
Щоб по життю ішла немов царівна,
Та мудрою завжди була, усе ж…