Нащо вчити читати
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Сьогодні якось люди стали менше читати книжок. Чи то життя в людей стало таке насичене, чи то збайдужіли люди до життя, чи то лінь така на людей находить… Важко сказати… А мені це зрозуміти ще важче, бо я читаю багато і мені читати цікаво. Та й як можна жити без книжки? Та от за моїми спостереженнями, читають люди все-таки набагато менше, навіть ті, кому це просто необхідно, бо ж вони вчать дітей, вони спілкуються часто з дорослими людьми і… Та маємо те, що на сьогодні у нас є. Сьогодні найбільше люди спілкуються зі своїм телефоном і комп’ютером, трохи все ж читають якісь повідомлення, але це короткі тексти, бо коли письмо перевищує 4-5 рядочків, то його до кінця ніхто не перечитує, бо це вже забагато, тому обмежуються заголовком і кількома реченнями а то й словами. Та й те, що прочитали, в пам’яті надовго не залишається, бо тут же переключаються на інші тексти, тому в голові нічого толком не залишається, щоб поміркувати, обдумати, протиставити чи сприйняти… Така сьогодні реальність. Та все ж є діти і молоді люди, які вміють і прагнуть читати, бо книжка завжди несе для людини щось цікаве, досі невідоме і захоплююче. Тому дітей з раннього віку треба вчити читати, переказувати, щось вчити напам’ять і зберігати все це в голові та відтворювати при потребі. А тому не треба чекати, доки дитина піде до школи, бо іноді діти ще набагато раніше хочуть навчитися читати, адже їх приваблюють дитячі книжки, барвисті журнали, веселі вогні реклам... І вони запитують батьків: «А що там написано?» От це і є перший сигнал для мами і тата, що дитину можна вчити букви, складати склади і слова… Не до всіх дітей однаково приходить таке бажання, але, коли дитина цього хоче, то важливо не пропустити важливий момент, а почати гратися в букви і слова. Саме гратися, а не заставляти силоміць, тоді дитина з радістю і швидко навчиться читати. А от тоді же можна приступати до читання книжечок… Спочатку читає мама чи тато, а тоді можна дати прочитати слово дитині, а потім два-три слова, потім речення. І попробувати переказати те, що прочитала дитина і похвалити її. А головне це робити систематично, щодня, щоб дитині було весело, радісно, тоді вона і сама почне вас просити про це. А для чого це робити, коли є школа? Хтось може запитати… Та для того, що прийшла пора, для того, щоб дитина сама себе розвивала, щоб вона знаходила радість у книжці, щоб вона вчилася бути самостійною, щоб уміла сама себе розважити, зайняти цікавою роботою, щоб могла читати книжки своїм лялькам, ведмедикам, машинам… А це дуже важливо і надалі, коли дитина піде в школу, то цікавість до книжки буде давати їй додаткові знання, розвиватиме інтерес до пізнання нового, дитина буде мати гарне заняття, бо книжка буде вести її по життю. Тоді батькам лише треба буде пропонувати нову книжку для дитини, щоб вона захоплювала, дивувала, розвивала і навчала… А крім того дитина навчиться зосереджувати свою увагу на читанні, виховуючи посидючість, старанність, терплячість, увагу… Та й розум свій збагачуватиме новими знаннями. Бо все йде від читання. Якщо людина вміє і любить читати, то вона сама себе буде розвивати, збагачуватиме себе новими знаннями, підніматиме свій інтелект. Тому на все свій час. І коли ваша дитина питає, яка це буква чи що там написано, то починайте гратися в букви і слова, це піде дитині на користь і не чекайте, поки піде в школу, бо до того часу їй може перестати хотітися, а тоді навчити читати буде важче. От уся й мудрість. Просто звертайте увагу на своїх дітей, на їхні хороші бажання, підтримуйте інтерес до книжки, до розвитку інтелекту… Як каже народна мудрість: «Добре того навчати, хто хоче все знати!». Тому дітей починайте вчити тоді, коли їм цього хочеться, пильнуйте такі моменти, бо це приносить хороший результат. Бо «Чого навчився, того за плечима не носити» і «Хто знання має, той мур зламає». Це підтверджено самим життям протягом багатьох століть.