Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся
Мета: ознайомити з народною мудрістю про чесність і брехню. Виховувати у дітей бажання і потребу бути чесним і завжди говорити правду.
Учитель.
Дитина жити починає,
Іде в життя, у дивний світ.
В житті — усякого буває...
Дитині ж зовсім мало літ.
А тут негладко все кладеться,
І покарання, мабуть, ждуть.
Невже брехати доведеться?
Ну, що робити? Як же буть?
Діти, пригадайте, чи доводилося вам бути перед таким вибором: сказати гірку правду чи солодку брехню, аби не бути покараним за свої витівки, погані вчинки? (Діти наводять приклади з власного життя.) Скажіть, чи доводилося вам говорити неправду? Чи хтось помітив це? (Відповіді дітей.) Чи вам подобається людина, котра говорить неправду, постійно обманює? (Відповіді дітей.) Звичайно, ніхто не любить, коли йому говорять неправду, обманюють. Адже брехня, як те гостре шило, а шила в мішку не сховаєш, воно обов’язково десь вилізе. У народі кажуть: «Брехня стоїть на одній нозі, а правда — на двох», «Правда, як олія, скрізь вгору спливає». Як ви розумієте зміст цих приказок? (Відповіді дітей.) Так, олія легша за воду, а тому спливає вгору, а от правду іноді буває дуже важко сказати. І це з олією не порівняти. «Правда і з дна моря випливає, а неправда потопає» — кажемо, бо знаємо, що рано чи пізно правда все одно випливе. А от як потім дивитися людям у вічі? Сильна людина говорить правду, хоч як нелегко це буває. Завжди треба пам’ятати: «Все минеться, а правда залишиться». Це чесна і порядна людина. Вона керується мудрою приказкою: «Правда світліша за сонце». І душа такої людини така сама світла, як і сонце.
А от у людини зі слабкою волею страх перед покаранням переважає над здоровим глуздом. Вона придумує правдоподібну, на її думку, брехню і буде клястися, що так воно й було. Можливо, йому спочатку й повірять, але правда завжди випливе рано чи пізно. І як тоді тій людині дивитися у вічі мамі, татові, вчителеві чи товаришам? І той, кому хоч раз вдалася безкарна брехня, той і вдруге, і втретє говоритиме неправду і падатиме все нижче і нижче. Бо хоч брехня і чорна, та солодка, як мед. А от правда, хоч і світла, як сонце, проте гірка, як полин. Як ви гадаєте, що чекає брехливу людину в житті? (Відповіді дітей.) Чи хотіли б ви мати брехливого друга? (Відповіді дітей.) Звичайно, ні. Гадаю, що не кожен з вас хотів би чути про себе і всю правду. Нещирі друзі правди не скажуть, а будуть потурати вашим недолікам і поганим рисам, лише б бути з вами. Але хіба це друзі? «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже» — каже народна мудрість, хоча не кожному і не завжди приємно слухати про себе, бо правда очі коле. Тому нерідко і сваряться діти між собою, через те, що не хочуть чути гіркої правди, розлучаються зі справжніми людьми, втрачають найцінніше в житті — щиру дружбу. Але там, де закінчується правда, закінчується і дружба: «Брехень багато, а правда одна» і «Не на брехні світ стоїть, а на правді». Тому треба прислухатися до тієї одної правди і робити висновки, для того щоб бути морально стійкою і духовно багатою людиною. Недаремно народна мудрість каже: «Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся». Як ви розумієте це прислів’я? (Відповіді дітей.) Звичайно, дехто подумає, що можна збрехати одному, другому, бо ти цих людей більше не побачиш, не зустрінешся з ними... Але ніхто не може знати наперед, що кого чекає. І от уявіть собі, що ви говорили неправду, обмовляли, а тепер змушені повернутися до тих людей... Чи легко вам буде переступити через свою брехню? Гадаю, ви нізащо не захочете повертатися до тих людей і до того місця, де жили брехнею? А якщо й повернетеся в разі необхідності, то вас зневажатимуть люди і ніколи не пробачать брехні. Чи зможете ви жити серед них? (Відповіді дітей.) А тепер поміркуйте: що ви робите добре, а що — погано; живете правдою чи брехнею? І чому вам інколи хочеться обов’язково сказати неправду, щоб прикрасити своє життя, щоб бути кращим, ніж ви є насправді? Чи не від заздрості вам хочеться збрехати про те, чого у вас нема? І чи потрібна комусь ваша брехня? Ось про це ви напишіть на аркушах паперу, не підписуючи їх. Таким чином ви виллєте все те, що у вас на душі, і вам стане легко і просто, а своїх помилок ви більше не будете повторювати, щоб не бути такими, як про них люди кажуть: «Він не дихне, як не брехне». (Діти пишуть.)
А тепер нехай кожен з вас висловить свою думку про правду і брехню. (Діти висловлюють свої думки.)
Дитина 1.
У світі брехень е багато.
Та тільки правда скрізь одна.
Чи ж є хоч десь одненька хата,
Де б не жила з людьми вона?
І хоч втопчи її в калюжу,
А правда чиста й осяйна.
Брехня світ чорним робить, друже,
А правда світла, як весна.
Дитина 2.
І не шукай у інших правди.
Як у тобі її нема.
Якщо ти людям брешеш завжди,
Без друзів будеш ти сама.
А правда й суду не боїться,
І в морі правди не втопить.
Вона, як сонце, заіскриться
І завжди, завжди буде жить!
Дитина 3.
Як добре з правдою дружити,
Тоді скрізь спокій, мир і лад.
І так чудово в світі жити,
Всміхаються усі підряд.
Хоч часом правда коле очі,
Та краще правда, ніж брехня.
Я з правдою дружу охоче —
Це меч мій! Щит мій і броня!
Дитина 4.
Не бійтесь правди, любі діти,
До світла правди чесно йдіть,
Бо в світі чесним краще жити,
Тому ви з правдою дружіть.
Слід силу волі виробляти,
Щоб завжди правду говорить.
І світлу душу треба мати,
Щоб в цьому світі чесно жить.
На аркушах паперу намалюйте свою мрію кольоровими олівцями, щоб їхній колір відповідав вашій мрії. І завжди наполегливо і впевнено крокуйте з нею. У кожної людини повинна бути мрія, і треба зробити все можливе, щоб вона стала дійсністю. (Діти малюють. Потім здають свої малюнки, а вчитель деякі коментує. Учні також розповідають, про що вони мріють.)