Ледащо не годиться нінащо

Мета: вчити дітей боротися з проявами ліні. Розвивати наполегливість, силу волі. Виховувати життєві потреби бути працьовитими і активними.

Учитель. Своєю працею люди зводять будівлі, будують мости, заводи і фабрики, вирощують хліб і т. д. І все це робиться для того, щоб ми були ситі, здорові, веселі і щасливі. Народна мудрість каже: «Без труда Нема плода». Та для того, щоб ми мали усі ці блага, люди працювали віками. Праця зробила людину розумною. Як ви гадаєте, чому? (Міркування учнів.) Ось послухайте.

Людина починала щось робити, але не все вона відразу знала, тому пробувала, думала, переробляла декілька разів. І коли виходило краще, той досвід запам’ятовувала і передавала свої знання іншим. Так виникала теорія і практика людської діяльності. Оскільки народ наш працьовитий і мудрий, він багато дечого знає і вміє. Крім працьовитих людей, є і ліниві. Чим відрізняються працьовиті люди від лінивих? Відразу і не відповіси, але варто трішечки поспостерігати за людьми, і побачиш, де працьовита людина, а де ледащо. Ось сидите ви у класі причепурені, гарненькі й охайні. За цим стежать ваші мами, але діти вашого віку вже дещо вміють і самі робити. Наприклад, щодня митися, робити ранкову гімнастику, слідкувати за нігтями на руках і на ногах, прати шкарпетки, трусики, носові хустинки, розчісуватись і заплітатись, прибирати у квартирі, ходити за покупками, допомагати молодшим братикам і сестричкам складати іграшки і книжки, стежити за своїм робочим місцем. А тепер зверніть увагу на робоче місце кожного з вас. Чи все там на місці? Ось це перший приклад. А тепер скажіть чесно, що ви робите з того, що я перелічила? (Відповіді дітей.) А тепер скажіть, чи завжди вам хочеться виконувати цю роботу? (Відповіді дітей.) Щоправда, хтось виконує свої обов’язки охоче, а хтось без будь-якого бажання, але робить, бо знає, що це обов’язково треба зробити, а ще хтось і не виконує, бо не хоче. Ось тепер можна впевнено сказати, хто працьовитий, а хто не дуже.

Той, хто робить все із задоволенням, — це людина відповідальна, працьовита, вона береться охоче за справу. У народі кажуть: «Без охоти нема роботи», «Де руки й охота, там спора робота». Хто ж береться за справу неохоче, але виконує, бо знає, що це треба, той має силу волі і теж не лінивий, бо «Хоч очам страшно, та руки роблять», «Доки не впріти, доти не вміти». А як навчишся, то робота стає приємною і радісною. Такі діти виростуть працьовитими, бо в них є сила волі, почуття відповідальності, розпочату справу вони доводять до кінця. І добре знають, що праця людину годує, а лінь марнує. А ось про тих, у кого на першому місці «не хочу» і «не буду», цього сказати вже не можна. Це ліниві діти, що ухиляються від виконання своїх обов’язків, а тому в них виробляється шкідлива звичка відкладати роботу на потім. У народі кажуть, що роботу на потім відкладати не можна. Є загроза, що такі діти виростуть білоручками. А хто такі білоручки? (Відповіді дітей.) «Білоручки — це дармоїди і недоуки». І це дійсно так. Народна мудрість каже: «Хочеш їсти калачі, не сиди на печі». Хочеш жити добре, бути заможним, то працюй наполегливо і старанно. Навіть маленька праця краща за велике безділля, бо вона також приносить свої плоди і дає добрий результат. Людині, котру з дитинства привчають до праці, потім важко всидіти без роботи. Та й для такої людини без роботи день роком стає.

Скажіть, чи відразу кожен з вас може якісно виконати якусь роботу? (Відповіді учнів.) Гадаю, що ні. Ніхто з першого разу не зможе якісно виконати якусь роботу, бо для цього потрібна практика. У процесі навчання у декого можуть виникати певні труднощі, щось не вдаватиметься. Але одні наполегливо вчаться, щоб удосконалити своє вміння, стараються, а інші кидають, так і не довівши справи до завершення, бо їм не хочеться, здається важким те чи інше заняття. Тому і результати у кожного різні. З одних виходять майстри своєї справи, а з інших — нічого не виходить. Отже, кожну справу треба завершувати, щоб виробити в себе добру звичку — закінчувати почату роботу. В народі кажуть так: «Не той молодець, що починає, а той, що кінчає», «Кінець діло хвалить», «Кінець — ділу вінець».

Послухаймо учнів, які підготували народні прислів’я про працьовитих і лінивих людей.

  • Став робити, то байдики не бити.
  • Роботящі руки гори вернуть.
  • Не святі горшки ліплять.
  • Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
  • Рання пташка росу п’є, а пізня слізки ллє.
  • Вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Щоб рибу їсти, треба у воду влізти.
  • Бджола мала, а й та працює.
  • Доки не впріти, доти не вміти.
  • Хто дбає, той і має.
  • Поробиш до поту, то й поїси в охоту.

Учні пояснюють зміст прислів’їв.

Учитель. Як народ ставиться до ледарів? А як до працьовитих? Як ви гадаєте, чи варто казати: «я не вмію», «я не хочу», «я не буду»?

Учениця.

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
Я за всяке діло залюбки берусь.
І як мама й тато, я труджусь до поту,
І роблю старанно будь-яку роботу.
Я умію шити, вмію вишивати,
Квіти у кімнаті можу доглядати.
Гарно все прибрати і обід зварити,
Тож хіба на мене можна насварити?
Кажуть, що у мене дуже добра вдача,
Я люблю роботу, бо я не ледача.
Як чогось не вмію, то завжди навчусь!
Я ж за всяке діло залюбки берусь!

Учень.

От забравсь Василько у собачу буду
І кричить: «Не хочу! Я сказав — не буду!
Ні робить, ні вчити я уроки ваші.
Молока не хочу і не буду каші!»
Подивився тато на дитя ледаче,
Незавидна дуже у синочка вдача.
«Коли так, то й далі хай усе так буде,
Житиме пес в хаті, ти живи у буді.»
Тут принишк Василько та став міркувати:
«Може, вийти з буди і піти до хати?
Тут нема комфорту, тісно й дуже темно,
Але ще не буду, хай попросять чемно.»
Розвернувся тато та й пішов до хати,
І ніхто не хоче Василя гукати.
Пес прибіг до буди та й загавкав глухо,
Потім як ухопить Василька за вухо!
Смика за сорочку, став тягти за руку...
Оце тобі, хлопче, буде за науку!

Учениця.

А для нашого Федота
Люба будь-яка робота.
Він виходить рано в поле
Й бурячки та моркву поле,
То картопельку сапає,
Роботящі руки має!
Разом з татом дім будує
Та літак собі майструє.
І до книжки він береться,
Сам в усьому розбереться.
Все виконує він жваво,
Все Федотові цікаво,
Бо хлопчина добре знає:
Хто як дбає, так і має!

Учень.

Що Івасик не навчився,
То Іван не буде знати.
Зрозуміти потрудися
Й не забудь запам’ятати:
Поки ще малий — учися
Все у світі ти робити.
Рано встати потрудися
І цікаво буде жити.
Ти привчай до всього руки,
Вчись майстерності щоднини.
Пізнавай усі науки,
Бо ж у світі ти — Людина!

Учитель. Про працьовитих і лінивих людей народ склав чимало українських казок. І на сьогоднішній урок ви підготували деякі з них. Назвіть їх.

Діти. «Дідова дочка і бабина дочка», «Кривенька качечка», «Ледащиця», «Царівна-жаба», «Телесик», «Золотий черевичок», «Колосок» і т. д. (Діти читають казки вдома, а на уроці коротко переказують зміст прочитаного.)

Учитель. Що звеличує і що засуджує народ у цих казках? (Відповіді учнів.) Який висновок можете зробити з усього сказаного і почутого на уроці? (Відповіді учнів.)

А яке ваше головне завдання зараз? (Відповіді дітей.) Так, сьогодні основне завдання школярів — наполегливо і старанно вчитися, щоб мати міцні знання, бо вони необхідні кожній людині. І жодної хвилини не можна лінуватися, бо згаяний день і конем не наздоженеш. У народі кажуть: «Тяжко тому жить, хто не хоче робить», «Треба нахилитись, щоб з криниці водиці напитись», «Без діла жить — тільки небо коптить». Запам’ятайте це і вчіться трудитися змалку, лише тоді ви виростете працьовитими людьми. (Діти виконують жартівливу українську народну пісню «Грицю, Грицю, до роботи!» або іншу на вибір учителя.)

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Як придбати книгу?

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube