Нема того краму, щоб купити маму
Бесіда про маму для учнів початкової школи
Мета: Привернути увагу дітей до особи матері, вчити поважати, турбуватися про неї. Розвивати почуття вдячності, любові. Виховувати бажання підтримувати маму, захищати її.
Обладнання: Прислів’я, фотографії мам, плакати, квіти, кольорові кульки, рушники для оформлення класу; подарунки для мам, виготовлені учнями.
Плака́ти з прислів’ями
- Одна мати вірна порада.
- На сонці тепло, а біля матері добре.
- Сліпе цуценя, а й те до матері лізе.
- Дитина плаче, а матері боляче.
- У дитини заболить пальчик, а в матері серце.
- У кого є ненька, у того голівка гладенька.
- Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
Вчитель. Діти, а яке велике свято наближається до нас у другу неділю травня, до якого ми з вами ретельно готуємось? (Відповіді учнів). Так, незабаром велике свято — день Матері. Його відзначають здавна, бо люди вже давно зрозуміли, що ріднішої людини, як мама, нема у цілому світі. Тому вперше у 1910 році у Фінляндії вирішили запровадити таке щире і гарне свято, щоб у цей день, навесні, в травні ще раз подякувати своїм матерям за те, що вони подарували нам найбільше щастя — жити на цій прекрасній Землі, радіти сонечку і білому світові. Свято матері відразу підхопили всі люди і почали його відзначати в різних країнах світу. В 1928 році прийшло воно й в Україну і прийняли його люди з радістю, бо ж у кожного є або була мама, яка пестила і ніжила його, вчила робити перші кроки в житті. Це свято гармонійно увійшло в життя і побут українців, тільки в 1939 році його відмінила радянська влада і більше свята не відзначали. Та коли Україна стала знову вільною і незалежною у 1991 році, його знову почали відзначати. І це дуже приємно, тому що ріднішої і світлішої людини, як мама, нема на цілій планеті. Як кажуть в народі: дитина плаче, а матері боляче. Кому ж іще болітиме за нас серце? Тільки матері, бо вона нас любить такими, які ми є, вона нам дасть мудру пораду, зігріє своєю найвищою і безмежною любов’ю. Тому всі діти повинні в цей день привітати свою маму, зробити їй щось приємне, щоб показати їй свою любов і відданість.
Учень.
Мама. Найперше словечко,
Що раптом дитина сказала.
Мама — це ніжне сердечко
І пісня, що діткам співала.
Мама — це радість і ласка,
Вірність, любов і турбота.
Мама — чаруюча казка,
Й щоденна її робота.
Учениця.
Мама — це сонце і слово,
Радість, любов і квіти.
Мама на все готова,
Аби діточок захистити.
Маму не можна купити,
В світі нема того краму.
Мамочку треба любити
І шанувати нам маму.
Вчитель. Мама найперша людина, яка годує своє дитя, дає йому все необхідне для життя, силу, здоров’я, радість. Вона турбується про своє дитятко, береже його від усього: від жари і холоду, від хвороб і голоду, від різної небезпеки, яка чигає на дитину, вона вчить своє найрідніше дитятко мудрості життя. У мами завжди багато роботи, бо їй все треба встигнути і вона справляється з усім цим заради своїх дітей. Вона ночей недосипає, бо тривожиться, коли вони хворі, переживає за них і старається відвести від них загрозу. Мама. Тільки вона здатна на такі жертви, бо у неї велике любляче серце, яке вміщає найбільшу в світі любов до дітей.
Учень.
Як тільки заплаче дитинка —
У матері серце болить.
Це ж рідна її кровинка,
І мати навстріч біжить.
Учениця.
— Не плач, ти моє ластів’ятко,
Все буде гаразд, пройде, -
І рідне своє дитятко
За руку до хати веде.
Учень.
І ніжно його приголубить,
Цілунком зітре сльозу.
Бо мама так щиро любить,
Що враз відведе грозу.
Учениця.
Всім бідам вона зарадить,
І станеться диво із див.
А ще вона щиро порадить,
Щоб більше так не робив.
Вчитель. А які прислів’я про маму ви знаєте, діти? (Відповіді учнів). У дитини заболить пальчик, а в матері серце. Поясніть, як ви це розумієте. (Відповіді учнів). Матері усіх своїх дітей жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить. Поясніть, як ви це розумієте. (Відповіді учнів). На сонці тепло, а біля матері добре. А як розумієте це прислів’я? (Відповіді учнів).
Вчитель. Коли світить ясне сонечко, тоді на землі тепленько і гарно. Усе цвіте, все радіє теплу. А біля мами завжди добре і затишно, і дуже легко, бо матуся турбується про своїх дітей. Вона і прибере, і їсти наварить, і розкаже щось цікаве, і пораду мудру дасть. Тому з мамою завжди добре, бо ви відчуваєте себе захищеними, адже з нею нічого не страшно, вона завжди допоможе, захистить, пригорне, зігріє своєю материнською найтеплішою любов’ю.
Учень.
Якщо дитина враз зрадіє —
Завжди до матері біжить.
Тому що мамочка уміє
Цю світлу радість розділить.
Учениця.
І, як образа серце тисне,
До мами завжди біжимо.
І як гроза над нами висне —
Усе матусі несемо.
Учень.
Бо тільки мама зрозуміє
І світлу радість, біль і жаль.
І відвести від нас зуміє
Тривоги, горе і печаль.
Вчитель. Мама віддана і вірна людина. Ми довіряємо їй свої таємниці, сокровенні мрії, ділимося з нею своїми думками і знаємо, що вона ніколи не зрадить, не посміється над нашими невдачами, поділить з нами радість і щиро порадіє успіхам. Мама нас любить! І кожна дитина теж любить свою матінку. Але свою любов діти іноді не вміють показати дорогій людині. А любов повинна бути дієвою. А як показати мамі, що ви теж її щиро любите? (Відповіді учнів). Ніжно пригорнути і поцілувати маму — це так просто і природно, але щоб любов була дієвою, щоб мама її кожен день відчувала і бачила, треба ще щось. Як ви думаєте, що? (Відповіді учнів).
Учень.
Одне діло говорити,
Про любов казати.
Інше — добре щось робити,
Мамі помагати.
Щоб матуся відчувала,
Що вона єдина,
Що вона як сонце стала
Для дочки і сина.
Тому ви не забувайте
Про хороші справи.
Завжди мамі помагайте.
Ви ж люди — не ґави.
Вчитель. А що робить кожен з вас, щоб показати свою любов мамі? (Відповіді учнів). Іноді буває і таке, коли дитина кричить повсюди, що любить свою маму, а коли її забирають зі школи, то мама і сумку з харчами несе, і дитячу сумку зі змінним взуттям, і ранець своєї дитини, а дитина стрибає поруч. Хіба це любов? (Відповіді учнів).
Учениця.
Я рідну матусю так щиро люблю,
Сама йду зі школи, уроки роблю,
Свій одяг я чищу, за ним доглядаю.
Тим самим я мамочці допомагаю.
Я часто матусі взуття її мию,
Сама зготувати вечерю умію.
Усе приберу і поллю наші квіти.
Ми в мами хороші з сестричкою діти.
Сестра, хоч маленька, та теж помічниця.
Старається дівчинка добре трудиться.
А мама нам ввечері казку читає...
Сестричка вже спить. Я також засинаю...
Учень.
Любов — завжди дієва й світла,
Її показувати треба.
Вона велика і розквітла,
Й безмежна, наче синє небо.
Я так люблю свою матусю,
Що завжди їй допомагаю.
І дуже мамою горджуся —
Вона найкраща в світі, знаю!
Я вдома посуд завжди мию
І прибираю у кімнаті.
Лінивим бути я не вмію.
Все сам роблю у нашій хаті.
У магазин ходжу частенько,
Картоплю чистити навчився.
Люблю як вдома в нас тихенько
І спокій в хаті поселився.
Слухняним бути намагаюсь,
Щоб не розсердилася мама.
У школі добре я навчаюсь.
Все добре я роблю так само.
Люблю, щоб мама усміхалась,
Щоб усмішка, як сонце, квітла.
Щоб мною мамочка пишалась
І щоб було скрізь більше світла.
Учень.
Дітей в нас багато — велика родина!
У мами і тата дві доньки й три сина.
Та всі ми завзяті, умієм трудитись
І можуть батьки наші нами гордитись.
Вони нас навчили і дрова рубати,
Корову доїти, курей годувати.
Ми вміємо смачно пекти і варити,
У хаті прибрати, води наносити.
Усі підростаємо чемні й умілі,
Завжди при роботі, при доброму ділі.
Ми любим батьків своїх: маму і тата.
То ж повниться щастям і радістю хата.
Вчитель. Ми з вами, діти, готувалися до цього великого свята. Ви своїми руками виготовляли подарунки для рідних мам. Ось погляньте на виставку робіт. Це ваші роботи, які ви піднесете матусям в неділю. Хай вони зігріють мамине серце ніжною дитячою любов’ю і турботою. Мамам буде приємно отримати подарунок від донечки чи синочка. Вона дуже зрадіє. Бо як не порадіти таким гарним вишивкам, умілим виробам. Дякую, діти, вам за турботу про своїх мам. Ніколи не забувайте привітати рідну неньку зі святом і піднести їй подарунок. Це зробить вас добрішими, а маму щасливішою.
1 учениця
Я для мами килим ткала
Перший раз в житті.
2 учениця
Я серветку вишивала —
Квіти золоті.
3 учениця
Я віночка їй зробила,
Щоб душа цвіла.
Щоб матуся моя мила
Радісна була.
Вчитель. А зараз кожен може розповісти про свій виріб для мами. (Деякі діти розповідають про свої подарунки)
Вчитель. От, коли діти добрі, слухняні і чемні, роботящі, умілі, то батькам справжня радість і велике щастя. Нема більшої нагороди для батьків, як добрі і люблячі діти. Коли мама відчуває вашу підтримку, турботу, то вона розуміє, що ви її по-справжньому любите, не на словах, а на ділі. Саме так і треба поступати, бути турботливим, роботящим, слухняним і добрим. Бо доброта в людини — це велика сила. І тільки добра дитина може по-справжньому турбуватись про своїх маму і тата та любити їх. А слова без діла, хоч і хороші, приємні для слуху, — це пустий звук! Слово сказав, а воно полетіло кудись далеко і вже не видно й не чути його, а діло добре, яке зробив для людини, — видно, воно завжди нагадує про тебе. Хоч, і слова хороші теж потрібно казати, але більше треба турбуватися про маму, тобто підкріплювати слова ділом. То ж запам’ятайте це, діти, і вчіться бути добрими і люблячими, роботящими і турботливими. Адже мама у кожного одна. Її ані купити, ані заслужити не можна. Недарма ж кажуть: «Нема того краму, щоб купити маму». І доки мама жива, про неї треба турбуватися так, як і вона турбується про кожного з вас, бо поки є мама, то є і родина, є її всемогутня любов, яка захищає дітей своїми крильми, не дає їм упасти. Любіть і бережіть, діти, своїх матерів щиро і безмежно і запам’ятайте, що в кого є ненька, в того голівка гладенька. Це давня народна мудрість, яка говорить про те, що доки є мама, то дитина живе безтурботно і щасливо, бо вона доглянута, зігріта щирою материнською любов’ю і ласкою, і їй комфортно жити у цьому світі. Бо ж правду люди кажуть: «На сонечку тепло, а біля матері — добре».
Учениця.
З сонечком тепло, а з мамою — добре,
Затишно й світло умить.
В нашої матінки серце хоробре —
Діток від бід захистить.
Мама, як сонечко, світла душею,
Мабуть зоря у ній є.
Добре малим і дорослим із нею.
Всім вона раду дає.
Словом і ділом завжди допоможе,
Лише про себе мовчить.
В світі чого вона тільки не може...
Вічно — не може жить...
Вчитель. Бережіть, діти, своїх матерів, безмежно любіть їх, турбуйтеся щоденно про них. Говоріть їм щирі слова любові і підкріплюйте свою любов добрими справами. Мама — це найдорожча у світі людина! А в неділю раненько привітайте свою дорогу матінку зі святом! Хай щастить вам!