Стежинка
Виховне заняття для дітей на тему «Розвиток спостережливості у дітей»
Тема: Що таке стежинка і які бувають стежки у світі.
Мета: Вчити спостерігати за стежками і добирати до них слова, щоб гарно і правильно описати. Розвивати спостережливість, допитливість, збагачувати словниковий запас дітей. Виховувати інтерес і чуйне ставлення, та любов до природи.
Матеріали до заняття: Природне середовище, відео про різні стежки.
Вчитель.
Мала стежинка через поле в’ється,
Тонка й вузенька, та кудись веде.
І комусь найріднішою здається,
Бо більш такої вже нема ніде…
Вона біжить між травами й квітками,
До тої хати на краю села,
До найрідніших — татуся і мами.
Ця стежка у життя нас повела…
У кожного в житті своя стежина,
Яка запам’яталася з дитячих літ.
Вона значна і рідна, та єдина,
Бо ми по ній прийшли в великий світ.
Вчитель. Діти, сьогодні ми з вами будемо розглядати стежинки, бо вони бувають дуже-дуже різні, а щоб їх описати, ми будемо вчитися, добираючи потрібні гарні слова. Бо наша мова дуже багата і треба вживати для опису різні правильні слова, які найбільше підходять. Отже наше завдання на сьогодні таке: спостерігати, які бувають стежинки і добрати потрібні слова, щоб описати стежечку. Тому ми з вами підемо на поле (луг, в парк, в ліс…) і будемо розглядати різні-різні стежинки. А по закінченню екскурсії прийдемо в клас і ще подивимось відео, а тоді опише кожен з вас ту стежинку, яка найбільше когось вразила. Тому будьте пильні, придивляйтеся, згадуйте і запам’ятовуйте слова… (Діти йдуть на екскурсію). Діти ось ми й прийшли, а тепер скажіть, хто знає, чого утворюється стежинка? (Відповіді учнів). Так, від слідів людей, тварин… Той, хто йде має свою певну вагу, він наступає на ґрунт, на траву і притоптує, підминає. Ґрунт ущільнюється, а трава, що росте на ньому згинається або зламується і залишається слід. Якщо по траві пройти один раз, то вона потім підніметься або виросте нова, а слід залишиться непомітним, але коли по ній ходити довго, то залишається слід, який називають стежкою. Сьогодні ми з вами побачимо різні стежки і попробуємо їх описати. Ось погляньте. (Вчитель показує стежку, яка веде через усе поле). Як її можна описати? Яка вона? (Відповіді учнів: довга, вузька, звивиста, заросла, трав’яна, вогка, росяна, квіткова…) А ось погляньте навколо себе і знайдіть кожен свою стежинку та опишіть її. (Діти розходяться по два-три і знаходять свої стежинки, між собою їх описують). Але в природі бувають стежки не тільки протоптані людиною, а свої стежечки роблять і тварини, які йдуть до водички, щоб напитися, а потім повертаються до своєї нірки, свої стежечки протоптують і маленькі мурашки, одні їх роблять по землі, інші по дереву… Ось придивіться пильно-пильно до цього мурашника, тільки будьте обачні і не наступіть на мурашину стежинку, бо ці стежинки — життєво важливі для мурашок, по них вони носять їжу, воїни-мурашки захищають свій великий дім від ворогів. (Діти роздивляються мурашині стежинки). А як можна описати ці стежинки діти? (Відповіді учнів: вузенькі, втоптані, звивисті, тоненькі, довгі, короткі, в’юнкі, глибокі, чисті, помітні…) Бачите, які малесенькі мурашки, а які зробили помітні стежинки, це тому, що вони весь час ними користуються, бігають ними, носять їду, будівельний матеріал для ремонту мурашника, це їхня ціла країна. Тому ніколи не можна його руйнувати, бо в ньому закладена праця сотень мурашок, тут їхнє все життя. А кожне життя в природі треба поважати і цінувати. А мурашки — це дуже цінні лісові жителі, тому що вони слідкують за чистотою лісу. Їх ще називають — лісними санітарами. А тепер підійдіть до дерева і уважно подивіться на цю стежинку. (Діти підходять до дерева, по якому снують інші мурашки. Діти спостерігають, як рухаються мурашки і що вони роблять, яку стежинку залишили на стовбурі дерева). Діти, а яку особливість в стежках ви помітили? (Відповіді учнів: що вони не бувають дуже прямі, а завжди звивисті, в’юнкі). А чому, як ви думаєте? (Відповіді учнів). Так, їх протоптують там, де ступати зручно, обходять щось, щоб не наступити: камінець, рослинка, квітка, тваринка… А тому стежки в’ються по полю, згинаються. А хто з вас, діти, знає прислів’я або загадку про стежку? (Відповіді учнів).
Серед домів, дерев, калюж в’ється стрічка, наче вуж. Не плазує, не іде, а усіх кудись веде. (Стежка)
Вчитель. То ж давайте доберемо слова про стежку, ви пригадайте всі стежечки, що бачили, яка вона, стежка? (Відповіді учнів). Це можуть бути слова: безконечна, довга, коротенька, зелена, трав’яниста, квіткова, покручена, в’юнка, вузенька, широка, крута, волога, піщана, суха, кам’яниста, втоптана, тверда, заплутана, гірська, лісова, польова, вузесенька, тонка… От і молодці. Стежок є багато різних і всі вони, зазвичай, кудись ведуть, до якогось місця, до якоїсь великої дороги. А зараз про стежку вірш послухаємо і підемо до класу, щоб там продовжити роботу. Бо мабуть комусь дуже вже хочеться намалювати свою стежинку і описати її дуже гарно.
Учень.
А через поле вдаль біжить стежина
Заросла квітами, травою споришем.
Найкраща в світі і одна-єдина,
Росою влітку вмита і дощем…
По ній сміливо я біжу до річки,
Вона вузенька, втоптана, в’юнка…
Мене стрічає сонце край водички,
І рідне поле у рясних квітках.
Учениця.
Стежки бувають довгі й коротенькі,
Піщані, і заплутані, й круті.
Сухі, широкі, втоптані й вузенькі,
Ми стрінемо ще різні у житті:
Покручені, круті і трав’янисті,
Високогірні може й польові.
І лісові, вузенькі й кам’янисті,
Але вони, мов з казки, всі живі.
Вчитель. А зараз ми підемо до класу і там продовжимо свою роботу. Подивимось ще різні картинки стежок (відео), а потім намалює кожен з вас свою стежечку, яка найбільше припала вам до душі і опише її словами. В кінці ми побачимо всі ваші роботи і почуємо, хто як описав свою стежечку.
На закінчення уроку діти за вчителем складають вірш, добираючи у другому рядочку слова в риму.
Через поле і долину
В’ється втоптана СТЕЖИНА,
То коротка, то довгенька,
То широка, то ВУЗЕНЬКА.
По траві, то трав’яниста,
А у горах — КАМ’ЯНИСТА,
То від маків вся багряна,
А в пустелі йде ПІЩАНА.
Споришева, лісова
В’ється стежечка ЖИВА.
І веде завжди до хати,
Де любові є БАГАТО.
