Надія Красоткіна

Як до нас приходить осінь
Виховне заняття для дітей на тему «Розвиток спостережливості у дітей»

Тема. Прихід осені.

Мета. Розвивати у дітей спостережливість, допитливість, вміння помічати зміни в природі, ставити для себе запитання. Виховувати увагу, любов до навколишнього світу, відчувати світ краси.

Матеріали до заняття. Природне середовище: парк, ліс, сквер, поле…

Перед тим, як повести дітей у світ природи і провести з ними заняття по спостережливості за осінніми змінами, вчитель повинен налаштувати дітей на тему осені і поставити завдання, за якими вони будуть проводити дослідження, спостереження і те, що вони повинні на занятті робити, роздати вірші для вивчення, щоб не тільки розвивати спостережливість, але й мову збагатити, щоб діти могли вільно висловлювати свої почуття.

Вчитель.

Минуло літечко привітне
І от вже й осінь йде до нас.
В саду ще хризантема квітне,
Та листячку жовтіти час.
Бо ходить осінь в нашім краю,
Красу казкову роздає.
Повсюди фарби розкидає,
Які лише у неї є.

Зараз ми з вами підемо в парк і будемо спостерігати за тим, як до нас у край приходить осінь. І хоч вона приходить нечутно, тихо-тихесенько, але лишає свої знаки, свої прикмети, за якими ми обов’язково вгадуємо про її наближення. Спочатку кожен з вас пригадає ті прикмети осені, які ви вже помітили по дорозі до школи вранці, у своєму саду чи в лісі, в полі чи біля водойми і запам’ятайте їх, щоб про них розказати. А потім у парку ви будете спостерігати за деревами і кущиками, квітами і травами, тваринками, які ви помітите. Наше завдання побачити осінні прикмети і з їх допомогою довести, що це справді осіння пора. Звертайте увагу на все довкола себе, щоб побачити більше змін у природі. Адже природа жива, вона щодня змінюється, грає новими кольорами, у ній щодня відбувається щось нове. І вам обов’язково це треба помічати. Все, що ви помітите, добре запам’ятайте, щоб потім у класі ви могли описати, розказати і намалювати свої спостереження. В парку ви можете вести спостереження парами, групами і поодинці.

Земля — планета, дивовижна казка!
Всього багато дивного на ній.
Є в ній тепло, добро, любов і ласка,
Лише прислухатись і придивитись вмій.
Отож, дивіться, добре примічайте,
Дивуйтеся і у красі живіть.
Всю дивину й красу запам’ятайте,
Але не руште, не топчіть, не рвіть.

Діти ходять і спостерігають, а потім всі можуть сісти на килимок чи на лавочки і продовжити своє заняття на природі.

Вчитель.

Горобина почервоніла,
Вже червоніє лист на ній.
Казкова осінь має крила,
Лиш подивися і помрій.
Недавно літечко пашіло
Теплом і фарбами всіма.
А от взяло і відлетіло,
І літечка уже нема.
Натомість осінь походжає,
Фарбує гори і поля.
Бо дивовижні фарби має.
Її палітра — вся Земля.
І ось вже листячко жовтіє,
Червоним на дубках стає.
І золотіє, і рудіє —
Це осені ознака є!
А вітерець легкий повіє,
Зніме листочок й понесе.
Листок злетіти в небо мріє,
Щоб політати… От і все…

То ж, давайте дізнаємося, хто які побачив зміни у природі. (Діти розповідають, хто що помітив і читають вірші, які підготували до заняття).

Учень.

Минуло літечко тепленьке —
Пора чарівної краси.
Знялось й полинуло легенько…
Кудись поділись голоси,
Що кожен ранок нас стрічали
І квіти вже цвітуть не ті…
А дні вже коротенькі стали,
Дерева жовті й золоті.
Пташки у вирій полетіли,
Та й холодніше вже вночі.
У небі хмари посивілі
І журавлів сумні ключі…

Вчитель. Діти, а чому навесні цих птахів називають веселиками, а восени — журавлями? (Відповіді учнів). Так, весною вони прилітають найпершими і оповіщають всіх про прихід тепла і весни, тому співають весело і радісно, тому і веселики. Бо всім на душі стає весело і радісно. А восени вони останніми відлітають і дуже тужать, журяться, що їм доводиться летіти з рідної землі, тому їх і назвали журавлями, по їхній зажурній пісні. А по чому ви дізнаєтеся, що день став коротшим? (Відповіді учнів).

Учениця.

Сонце прокидатися не хоче,
На білесенькій хмаринці спить.
Коник ввечері цвіркоче і цвіркоче —
Дуже хоче всіх розвеселить.
Бо уже пташина не співає,
А без пісні, як на світі жить?
Тому коник землю розважає
І увечері він довго ще не спить.
А від пісні насолоду має,
То ж дзвенять усі ліси й поля.
На цимбалах срібних коник грає,
Щоб красою повнилась земля.

Вчитель. А хто побачив коника-стрибунця? (Відповіді учнів). А хто чув і бачив, як він цвіркоче? (Відповіді учнів). А скажіть, ви помітили, що коники цвіркочуть у теплий і сухий вечір, а коли дощить, то вони співають? (Відповіді учнів).

Учень.

Вже не дуже сонце припікає,
Через хмари дивиться згори.
Все частіше дощик накрапає,
Але все вже звезене в двори.
Гарбузи, картопля і капуста,
Буряки і морква, геть усе!
Уродило цього року густо.
Осінь всім достаток принесе.

Вчитель. Але ще вдень буває іноді дуже тепло, що й не скажеш, що це осінь. Як ви тоді почуваєте себе? (Відповіді учнів).

Учениця.

Бувають дні тепленькі, наче літо,
А в чистім небі — волошковий цвіт.
І сонечком так щедро все зігріте.
Та це вже осінь вирушає в світ.
І йде вона тихесенько стежками
Та підмальовує казково краєвид.
То веселковий міст зведе над нами,
То змілить річку й перейде убрід…
Іде тихенько, але все ж помітно.
То тут, то там листочок облетів.
Хоч всюди гарно, радісно й привітно,
Та аромат осінній йде з полів…
І пахне травами цілющими повсюди,
То чебрецем, то гірким полином…
Та й жухнути травичка скоро буде…
А зараз пахне щедрістю й теплом.

Вчитель. А хто відчув запах осені? Чим вона ще пахне? (Відповіді учнів). Так, діти, кожна пора року має свій аромат, по якому ми можемо впевнено сказати, що це весна чи літо, зима чи осінь. А сьогодні чим пахне осінь? (Відповіді учнів).

Учень.

Осінь має аромат свій дивовижний,
Неповторний, притаманний їй одній.
Він терпкий буває й ніжний-ніжний,
То ж вдихни, відчуй його, постій…
Пахнуть трави і останні квіти…
В лісі в кожного листочка запах свій.
Осінь наша — чарівниця, діти,
То ж, лише зачаруватись вмій…

Вчитель. Діти, а які квіти цвітуть восени? (Відповіді учнів). Так, хризантеми і чорнобривці, а в полі ще і ромашку можна побачити…

Учениця.

Чорнобривці цвітуть й хризантеми…
Увібрали такі кольори!
Не тривожать їх думи й проблеми,
Зігріває їх сонце згори.
Вітер їхні голівки цілує,
Гладить листячко їхнє цупке…
Холод квіти вночі лиш гартує.
То ж придумала осінь таке,
Щоб цвіли гарні квіти так пізно
Проводжаючи осінь у путь…
Хоч мороз вже посвистує грізно,
А вони все цвітуть і цвітуть…

Учень.

До нас приходить осінь дивовижна,
Вона буває різна — примічай!
І дощова, і сонячна, і ніжна,
Та з усмішкою ти її стрічай.
І помічай осінні переміни,
Бо восени світ казкою стає.
А в небесах, що стали зовсім сині,
Біленька павутиночка снує…

Учениця.

Це літо бабине сріблиться і літає,
А жовте листя золотом блищить…
А вітер поміж гіллячком співає
І лист кружляє й до землі летить…

Вчитель. Осіння пора дуже гарна, дивовижна і казкова. Які б ви слова підібрали, діти, щоб змалювати осінь і передати всю її дивовижну красу? (Діти називають свої слова, характерні для осені). Раз ви у мене такі молодці, то зараз ми напишемо гуртом вірш про осінь. Останнє слово у другому рядочку ви будете самостійно добирати в риму.

Осінь наша просто дивовижна
Сонячна буває й дуже НІЖНА.
І летить вона до нас з піснями,
Ми її змалюємо СЛОВАМИ.
Осінь наша несказанне диво,
В нас вона привітна і ВРОДЛИВА.
Неповторна, чарівна і дивна,
Ну, не осінь — золота ЦАРІВНА!
Тепла осінь, жовта й дуже світла,
Квіткою останньою РОЗКВІТЛА.
Кажуть люди, що вона чудова,
Гарна, мила, добра і КАЗКОВА.
І як, навіть, дощик накрапає,
То вона принадною БУВАЄ.
Дуже гарна осінь в нас, красива,
Від туману часом навіть СИВА.
Та завжди хороша і прекрасна,
Дощова, і вітряна, і ЯСНА.
Навіть вітер стих, немов не дише.
Це він казку в жовтім лісі ПИШЕ.

Вчитель. Діти, ви дуже гарно сьогодні попрацювали, бо не тільки більше дізналися про осінь, але й вивчили про неї вірші, дібрали свої слова, щоб описати її красу і написали самі вірш про осінь. А в класі кожен з вас займеться своєю улюбленою справою: хтось для себе напише про осінь свої враження, хтось захоче намалювати осінню картину з того, що побачив, а хтось напише свою казочку чи вірш. Отже, наше заняття ми продовжимо в класі.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна

Відгуки
Коментарі Cackle