Світанковий мій краю!
Вірші про рідний край
У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чисту зелену травичку і тисячі різних квіт, які радували серце своїм розмаїттям. Тут кликали в дорогу перші в’юнкі стежинки, які бігли від батьківського порогу у широкий світ. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно. І, де б людина не жила потім, а зі своїм краєм вона пов’язана невидимою пуповиною, яка не відпускає від себе, живить душу рідним теплом і дає наснагу. Іноді люди, постійно живучи на одному місці, не задумуються над цим, вони у своїй стихії, вдома. Але варто покинути рідну місцину на деякий час, як затужить серце, болем озоветься душа і все те, чого й не помічав раніше, стане ріднішим, ближчим і дорожчим. Це і є та ностальгія, яка не дає щасливо жити у чужому краю. Недаремно ж люди кажуть, що в рідному домі і стіни допомагають, так воно і є. Тільки в рідному краю людина почуває себе захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. Тому і присвячено цій темі так багато людської творчості: віршів, пісень, картин, оповідань і т.д. І ця криниця ніколи не висохне, доки й існуватиме людство, адже людська душа не знає спокою, вона діяльна, жива, сповнена любов’ю і відданістю до рідної землі. Це велике і дуже сильне почуття, яке живить людину, не дає їй збайдужіти, робить активною і сильною.
Люблю цю землю рідну і чудову
Люблю цю землю рідну і чудову.
Жили ми тут, як вміли, як могли.
В дитячу пору, пору світанкову
Хіба ми тут щасливі не були?
Хіба не слухали ми пісню соловейка,
Чи не лічила нам зозуленька літа?
Життєва ноша в нас була легенька,
Дорога в світ здавалася проста.
Нам раз всього родитись довелося
На грішній цій і на святій землі.
Про що ми мріяли, що буде, що збулося
Життя розставить крапочки над «і».
Приготувала доля різні всім дороги,
А нам здавалось — долю творим ми.
І перед кожним з нас — свої пороги,
Життя і зводить, й розлуча з людьми.
Земля моя і праведна, і грішна,
Люблю тебе таку, яка ти є.
Життя буває й радісне, й невтішне...
Спасибі долі, що воно в нас є.
Як вишиванка стелеться дорога.
Червона нитка чорну потягла.
І біль розлук, і радість, і тривоги —
Усе нам доля і сповна дала.
І линуть дні. Чим далі, тим частіше
Душа летить до тих єдиних місць,
Де ти був рідний, просто найрідніший,
А вже сьогодні ти тут тільки гість...
Таке природа диво сотворила
На цій землі серед лісів і квіт.
Що в батьківських місцях якась незламна сила,
Що рве нам душу, тягне, як магніт...
Збірка «Мова — перлина душі» Вірші про українську мову і рідний край
- А найрідніший серцю — рідний край
- А світ сьогодні не такий, як вчора
- А я іду по світу в вишиванці
- Антинародна влада
- Батьківська земля
- Батьківська хата
- Бережи, Боже
- Бо хліб — життя
- Бо це мій край, це рідна Україна
- Бо це наш край, це рідна нам Земля
- Бо, як раби, ми звикли до біди
- Борімося
- Борімося, то будем жить
- В душі неспокій і тривога
- В краю, де народилася людина
- В чому велич
- В чужім краю
- Вдягни свою чудову вишиванку
- Весна квітує
- Весна цвіте
- Виходьмо, люди, на Майдан
- Вишиванка
- Від голоду людина помирає
- Відгомін минулого
- Війна з народом
- Вітчизна це твоя, край рідний, твій
- Вмирає село
- Волинь
- Волинь моя
- Воля народу
- Все нестійке у цім житті
- Вставало сонечко поволі
- Гайворонський край
- Гімн
- Голодомор
- Горять книжки
- День вишиванки
- День Незалежності
- День Незалежності — чудове свято
- Дзвони Чорнобиля
- Дивлюсь на свічку
- Диво літо
- Дивуюсь я
- Дійшли до ручки
- До дня народження Стравінського
- До чого ж ми усі дійшли
- До чого мудрий мій народ дожив
- Допоможи нам, боже
- Є віра, є любов й надія
- Є заповіді в нашого народу
- Живи з любов’ю в світі
- Жура
- З дитинством їду на побачення
- З днем Незалежності
- За Україну, за нашу волю
- За що біда
- Збирати хліб
- Земля і мова — це навік моє
- Земля моя
- Земля моя чарівна
- Земля нам усміхається квітками
- І словом, й ділом
- Кожен день все страшніші прогнози
- Коли йде війна
- Кому з них болить голова за країну
- Країн багато на землі
- Краса землі
- Кругом поезія і музика лунає
- Легенди
- Лиш в боротьбі здійсниться диво
- Люби свій край
- Люби свій край, моя дитино
- Любіть свій край
- Люблю всім серцем рідну Україну
- Люблю тебе, Вітчизно
- Люблю Україну
- Любов до Батьківщини
- Люди хочуть перемін
- Людина кожна в світі цім єдина
- Людина кожна має Батьківщину
- Майдан
- Мак
- Маленькі українці
- Малюємо словом
- Матусині вишиванки
- Ми народились на Волині
- Ми прапороносці
- Ми — українці, ми в своїй країні
- Ми ці традиції повинні зберегти
- Миру хочу я
- Мій край
- Мій рідний край
- Міфи
- Моє Полісся
- Море
- Московські фашисти
- Моя Батьківщина
- Моя Батьківщина — найкраща у світі
- Моя вишиванка
- Моя земля
- Моя земля — чарівна Україна
- Моя пісня
- Моя Україна
- Моя Україна горить у вогні
- На сході знову вісті невеселі
- Найбільше в світі хочу миру
- Найрідніше — найкраще
- Нам зігріває спогад рідна хата
- Народ збіднів душею
- Народна пісня
- Народна творчість
- Наш вибір
- Наш рідний край
- Не дай нам, Бог
- Не забувай ніколи
- Не забудьмо, люди
- Не знаю
- Не мовчіть, люди
- Не цурайтесь традицій
- Невже біда ця з нами
- Невже це все ми простимо
- Ні
- Ніщо не забуто
- Ну, як це можна
- О, земле рідна
- О, як нам біль і тугу пережити
- Одягни вишиванку
- Ох, українці
- Передчуття
- Пізнати світ
- Пісні
- Пісня — душа народу
- Повернемо прапор
- Повернімось до своїх джерел
- Покажіть їм вербу і калину
- Полісся
- Поможи нам, Боже
- Пора свій край і волю захищати
- Прабатьківська земля
- Про голод пам’ятаймо
- Про щось високе хочеться писати
- Псевдопатріоти
- Рідна земля
- Рідна Україно
- Рідний край
- Рідний край мій — Україна
- Роздуми
- Світ такий, що кожному своє
- Світле свято — Покрова
- Свічка на вікні
- Свята зимові всі на казку схожі
- Сніжок летить
- Сорочка-вишиванка
- Страшний час
- Стрічає гостинно Червона калина
- Та й хто здобуде волю, як не ми
- Та от візьми попробуй угадай
- Так холодно, а люди на Майдані
- Такий наш край
- Тато
- Твій край
- Твоя земля
- Тендітна свічечко, гори
- Тепло долонь
- Тернистий наш шлях
- Ти знаєш, як зветься твоя Батьківщина
- Ти моя найкраща в світі Батьківщина
- Ти пісенна моя сторона
- Ти — українець
- То ж час настав
- То ж як на чужині людині жить
- Традиції народу
- Традиція народу вікова
- Тривога
- Тут все знайоме
- У кожної людини є своя земля
- У мене власна мова й воля є
- У рабство знову
- У рідному краю
- У центрі Волині стоїть гарне місто
- Україна
- Україна — єдина країна
- Україна єднає світ
- Україно кохана
- Україно моя
- Україно моя, Україно
- Українська вишиванка
- Українська жінка
- Українська норма
- Українська пісня
- Українська хата
- Українська хустка
- Українці мої
- Усе найкраще
- Усе тут рідне, дороге, моє
- Усі ми ходимо по лезу бритви
- Учись любити
- Учись, дитино, гарно вишивати
- Феєрверки — на вітер гроші
- Хай в нашім краї мирно буде
- Хліб наш насущний
- Хліб святий
- Це моя земля
- Це найсвятіша — рідна Україна
- Це наша з тобою земля
- Це та земля, що народила нас
- Це твоя країна
- Це Україна наша, в нас одна
- Чарівна моя Україна
- Чарівний дивокрай
- Часи не ті
- Часи тривожні
- Чого так
- Чому всесвітній кат веде війну
- Шлях додому
- Щаслива я — живу на Батьківщині
- Ще тільки тиждень, як зима лютує
- Що буде
- Що далі
- Що з нами буде
- Що з нами й рідним краєм буде
- Що робиться в державі
- Що таке Батьківщина
- Що це робиться
- Щоб більше не було у нас біди
- Я — українка
- Я б засадила землю всю садами
- Я вишию сорочку
- Я всіх люблю
- Я люблю свій рідний край
- Я народилась в Україні
- Я україночка
- Я Україну словом вишиваю
- Я хочу жити в вільній Україні
- Я хочу жити в Україні
- Я хочу щастя й дуже хочу миру
- Я щось зневірилась
- Як нам не просто
- Як розібратись
- Як страшно
- Яка земля в нас
- Яка краса дісталась нам
- Яке майбутнє на країну жде
- Яке чекає людство майбуття
- Якісь закони вводять не людські
- Якщо людина хоче вишивати
- Ярослав