Є зустрічі, що серцю необхідні,
Звичайні і буденні, та прості…
На перший погляд там питання дрібні…
Та ті хвилини справді — золоті…
Зійшлись тут люди з добрими серцями,
Всі однодумці, що стежки пройшли
І бурі, й грози, що ревли над нами,
Та доброту і мудрість зберегли.
Їх добре серце сонечком зоріє,
А скільки спогадів і радості, й тепла…
Від того в нас усіх душа радіє,
Бо в школі наша молодість пройшла
І все життя. Нам є про що згадати
Та розказати всім про щось своє…
А, як попросять, то й пораду дати,
Бо досвід гарний в кожного з нас є.
Тому ці зустрічі для нас, мов свято.
Чекаємо їх, залюбки йдемо.
Дізнаємось нового там багато,
А іноді і чаю поп’ємо.
Тож нам приємно, просто посидіти,
Поспілкуватись в затишку й теплі.
І про життя-буття погомоніти,
Бо всі ми люди на святій Землі…