Сьогодні в світ ведуть складні дороги —
Немає миру, щастя і тепла…
Біжить у далеч стежка від порогу…
І хочеться, щоб світлою була…
Та йде війна, її не оминути,
І не сховатись — скрізь біда і зло…
А як же дітям в цьому світі бути,
Як щастя поміж пальців відпливло…
Немає мами, ну, а в когось тата,
А то й обох… Дитина сирота…
Дітей таких у нас тепер багато
І в світ для них дорога непроста…
Ну, а вони ж несмілі і маленькі,
Нічого ще не вміють у житті…
Війна лягла на плечі їх худенькі…
І що тепер? Які їх ждуть путі?
А матері, що стали одинокі,
Бо не вернулись їх сини з війни…
Які часи до нас прийшли жорстокі
Із дружньої, здавалось, сторони…
Та де ті друзі і брати по крові?
Немає їх й ніколи не було.
Вони сьогодні вбити всіх готові…
Тож ллють на нас і ненависть, і зло.
Єднаймося і доброту плекаймо,
Лиш разом ми поборемо усе.
І один одному допомагаймо
І хай вітрець нас в мирний час несе.