Ще так далеко до весни,
Морозом січень скаженіє.
Та все ж весна приходить в сни.
Від дивних снів душа ясніє.
Бо в них надія на тепло,
І на чарівні диво-квіти.
Що все погане відгуло
І буде нам чому радіти,
Бо щастя враз до всіх прийде,
І будемо ми в мирі жити.
Й біди не буде вже ніде,
Ми будем світові радіти!
І зазвучать нові пісні,
Поллється сміх в новому жарті.
Прийдуть до нас чудові дні.
І буде так! Ми того варті!