Я думаю, що можна в світі жити
Спокійно й тихо, з добрістю в душі,
Радіти квітам, сонечку радіти…
Тож осудити думи не спіши,
Бо це не просто мрії — сподівання!
Душа ж так прагне миру і тепла…
І не лише у мене це бажання,
Ця мрія у віках в людей жила.
Бо можна ж розібратися словами,
А не ракетами вбивати всіх і все…
І будуть мирні небеса над нами,
І світ цей людям щастя принесе.
І музика почне в душі лунати,
Замість розривів бомб — дзвінкі пісні!
Світанки будуть люди зустрічати,
А дні прийдуть чарівні і ясні.
Для цього заздрощів не треба мати,
А творчістю наповнити себе.
І буде світ радіти і співати,
І буде мирне небо голубе.
І буде щастя в кожного й надія,
Радітимуть дорослі і малі,
Що у людей здійсниться їхня мрія
І більше війн не буде на Землі.