Весняний вечір, холодніше стало,
Ну, а земля і в темені цвіте.
Тих квітів всюди зацвіло чимало...
А що похолоднішало — пусте!
Вони цвітуть, бо їх пора настала,
Несуть всім радість, щастя і красу.
І то нічого, що їх ніч застала,
Вони зберуть на пелюстках росу
І вранці, коли сонце встане,
Тоді навколо заблищить усе!
А сонечко на них з любов’ю гляне
І радість незбагненну принесе.
І вся Земля всміхнеться квіточками,
А ніч відійде й темінь віднесе.
І засміється сонечко над нами...
І буде щастя, буде добре все!