Морозний ранок. А повсюди квіти,
Бо вже весна прийшла в мої краї.
Дарують мамам подарунки діти.
Й хоч ще не прилетіли солов’ї,
Та пташечки вже почали співати,
Бо у природі й на душі — весна!
І хочеться всіх радісно обняти,
Бо й днина нині сонячна й ясна.
Сьогодні свято жінки, тож приємно,
Як кожен усміхається тобі.
І усміхнутись хочеться взаємно,
Бо ж небеса чарівно голубі
Й земля в цвіту і це, неначе казка,
Весна усім пробуджує серця.
І ллється із небес тепло і ласка
І хочеться радіти без кінця.
А в нас війна і всім так важко жити,
Чорніє світ від горя і біди.
Й так хочеться хоч хвильку порадіти,
Це щастя випадає не завжди.
І враз, коли тебе хтось привітає,
То на душі веселка виграє.
А щастя стільки — серце не вміщає!
Така у свята особливість є.