І все живе нову весну стрічає
Захмарилось і вітерець гуляє,
Та аромат весни до нас несе.
На голих деревцях гілля гойдає
Та піднімає вгору геть усе,
Що ще під снігом тихо десь лежало…
Розтанув сніг й водою все взялось.
Земля і все на ній попідсихало,
Тож все легке за вітром понеслось…
І на землі місцями зачорніло,
А де-не-де і квіти проросли.
Рослинки скрізь повитикались сміло
І першим цвітом ніжно зацвіли.
Тож хай ще кольором нічого не буяє,
Та перша ніжність шле у світ тепло.
І все живе нову весну стрічає,
Бо відійшло від нас холодне зло.
І вже зими повернення не буде —
Підсніжники є й проліски малі.
І усміхаються весні привітно люди,
Бо розлилось тепло по всій землі.