А все почалося з високої мрії,
Яка у дитинстві прийшла.
Із віри, любові й палкої надії,
Що в серці дитячім жила.
Бо так же хотілось щось гарне зробити,
Для рідного змалку села.
Щоб людям щасливо і радісно жити…
Така в хлопця мрія була.
А роки летіли, мінялись події
І погляди інші були.
Та в серці лишилися зоряні мрії,
Щоб тут всі щасливо жили.
Щоб діти всім серцем свій край полюбили,
І воля у серці жила.
І для процвітання усе щоб зробили,
Та мудрість висока прийшла.
І він розпочав все із рідної школи,
Щоб діти щасливі росли.
Щоб туги й нудьги тут не знали ніколи,
А з світлом у серці жили.
І школа засяяла сонцем любові,
Довіри, тепла й доброти.
Тут добрість вчувається в кожному слові,
Щоб дітям у щасті зрости.
Тож в школі і музика й пісня лунає,
Тут творчість, і щирі слова.
А мрія дитяча небес досягає
І казка у ній ожива…
Так-так, вам не вчулось! Живе в школі казка,
З дитячої мрії вона…
Тут сонце любові, є добрість і ласка…
Та все сколихнула війна…