І горе людям серце крає
Війна… І горе людям серце крає,
Знов тисячі без дому, без двора.
Тепер вода будинки в нас змиває,
Біда на нас звалилась, мов гора.
Фашистські орки дамбу підірвали
Й потоком хлинула на всіх вода…
Бодай ви, вороги, добра не знали —
Проклята і ненависна орда!
Вже горя завдали — в віках не змити,
І далі лізуть, наче таргани…
Невже ви будете спокійно жити,
Рашисти підлі, що від Сатани…
А ви радієте, як гинуть наші люди,
Смієтеся, як плаче дітвора…
Нехай в віках у вас добра не буде,
За все відповісти прийде пора.
Ми переможемо! Бо в нас одна дорога!
Нам відступати вже нема куди…
В поклоні ми звертаємось до Бога:
«До перемоги, Боже, приведи!»