І знову в нас повітряна тривога…
Так гулко, страшно, сторожко звучить.
А в нас заквітчані і поле, й ліс, й дорога,
Бо все прийшло у світ чарівний жить.
Дерева й квіти, і травинка кожна,
Метелик, бджілка, пташка, їжачок…
А в нас доба непевна і тривожна…
І зараз діткам бігти б на урок,
Але не можна, бо летять ракети
І можуть розірватись кожну мить…
То ж дарувати б нам з бузку букети!
І в тиші, в мирі, та у щасті б жить!
Та в нас війна, повітряна тривога,
Вночі і вдень постійно вже звучить.
І в укриття тепер одна дорога,
Та і воно не може захистить…
А ми так хочемо у мирі, в тиші жити,
Та ворог підлий землю в нас громить…
А ми так хочемо співати і любити,
Але Росія не дає нам жить.