І казку цю дарує нам весна
Сьогодні вранці гарно, сонце сяє.
Здається, все на світі зацвіло.
А небо синявою ніжно всіх вітає
І посилає нам м’яке тепло.
І хочеться у гості до природи,
Щоб в ту красу пірнути аж до дна…
Бо в ній багато дива, ласки, вроди…
Та ще й погода тепла і ясна…
То б полежати на траві розкуто,
Де жайворонок співом звеселя…
В казковім лісі солов’я почути,
Побути там, де росяні поля…
Відчути силу і природне диво,
Чарівну казку стріти наяву…
Й душа тоді злетить увись щасливо,
Бо поки все це є, то я живу!
Бездонне небо синявою сяє,
Погода надзвичайна і ясна,
А дивосвіт у квітах потопає…
І казку цю дарує нам весна!