Чи дощ, чи спека, а душа радіє,
Бо радість скрізь і щастя навкруги.
Усе цвіте і кольором рясніє,
В красу вдяглися в річки береги.
Все зеленіє і цвіте барвисто,
Повсюди співи, звуки і пісні…
А в небі синьо-синьо, чисто-чисто
І промінці від сонечка ясні.
А дощ пройде, то все довкіл умиє,
Запахне щастям небо і земля…
А то веселка в небі заясніє,
Й заколосяться хлібом всі поля…
І кожен день в природі щось новеньке,
І все це радує і щастя додає.
То вітерець порадує легенький,
То цілий світ росою виграє…
Та все це треба щиро полюбити:
І пташку, й квітку — все це дивина!
В гармонії зі світом треба жити,
Природа наша мудра і ясна.