Поглянеш всюди — сонячно і гарно!
А рік Новий от-от уже прийде.
То ж на мороз і сподіватись марно,
А снігу теж давно нема ніде.
Теплінь надворі, горобці стрибають,
Посвистують синички на льоту.
Про зиму лиш дерева нагадають,
Що перейшли вже пору золоту
І голим гіллям тягнуться у небо,
А в небі чари, синь і глибина.
Казково всюди, словом, все як треба,
І лиш зосталась квіточка одна,
Що ще цвіте рожево, та прив’яла,
Бо сили вже не має до життя.
Та й так Нового року ось діждала,
А там піде собі у небуття.