Надія Красоткіна

Така червона горобина,
Неначе полум’я горить.
Така погожа літня днина
Над простором усім летить.

І раптом дощ, неначе жарти,
Усе змінив в єдину мить.
Листок на мокрому асфальті,
Як вісник осені лежить.

То знову сонце виглядає
І шле привітний промінець.
Та це вже серпень догорає
І літу красному — кінець.