Страшні часи до нас у край прийшли.
Війна іде, розруха, скрізь загрози,
В містах чарівних танки загули.
До нас летять ракети. І погрози,
Що буде ще і ядерна війна,
Що Україна перестане існувати.
Що знищать все. Статистика страшна,
А ми йдемо у бій — перемагати!
За нами правда! Ми в своїм краю!
Не маємо ми права відступати…
Хоч полягло багато нас в бою,
Але за нами Україна мати!
І наші діти, матері, батьки…
І рідних наших пращурів могили,
Садочки і білесенькі хатки,
І все, що є… І чим ми дорожили.
Не віддамо ми й клаптика землі,
Та і нелегко нам далася воля…
Не будемо ми жити у імлі…
Червоні маки квітнуть серед поля —
Як кров дітей, що янголи уже
І їх назад ніколи не вернути…
Тож як це може бути, та невже?
Не можу й досі я цього збагнути…
А в нас війна кривава і страшна…
Нам треба цього ворога здолати,
Бо Україну знищує війна…
І ми йдемо у бій — перемагати!