Сьогодні вранці небо не синіє,
А сіро дивиться на землю з висоти.
То дощ іде, то вітерець повіє,
Нема у нім безмежжя й чистоти…
І трохи сумно, сонечка немає…
Та це весна! І все у ріст пішло.
А у природі всякого буває,
Та головне, що все вже зацвіло
І птахи повертаються додому,
До рідних гнізд, в ріднесенькі краї.
Летять здаля, долаючи утому,
В свої поля, в озера і в гаї…
І ми їм раді. Є чого радіти,
Бо вже весна чарівна і тепло.
Пісні повсюди й дивовижні квіти,
І на моїй Землі все ожило.