Причина є сьогодні порадіти —
У мене гості стали на поріг!
Прийшли у дім мої колишні діти
З свого дитинства й юності доріг…
Такі дорослі і такі вродливі,
Своє щось кожен досягти вже встиг.
Колишні учні гарні і щасливі…
І кожен з них порадувати зміг.
І я щаслива! Як же не радіти!
Я їх учила і любила всіх!
І от уже дорослі стали діти!
А я пригадую колишніх і малих…
Як грались на перервах і читали,
А скільки в них було казкових свят!
Як вчили вірші і пісні співали…
А вже усі ростять своїх малят…
Тож час летить… Його не зупинити…
Сьогодні в нас війна, тривожний час.
А як би нам хотілось в мирі жити…
Щоб радість всіх оточувала нас…