І кожен день війна все ближче й ближче,
Тож чорний морок обіймає все.
А небо опускається все нижче,
Ракета вража смерть і біль несе.
А я у мирнім світі хочу жити,
Спокійно й вільно, без погроз та зла.
Я хочу мріяти, сміятися, творити,
Щоб доля добра у людей була.
Я хочу жити світло і натхненно,
Вдивлятись в мирну вікову красу,
Природу слухати дзвінку й пісенну,
Збивати на траві ясну росу.
Чому у мене право це забрали?
Чому війну у нас розпочали
Ці нелюди погані і вандали,
Й на нашу землю горе принесли?
Хто дав їм право на таке знущання?
Тож, люди, разом припиніть це все!
Допоможіть нам сміло, без вагання,
Бо ця країна смерть усім несе.
Сьогодні ми, а завтра ви впадете,
Бо меж немає смерть і вічне зло…
І поки ви щасливо ще живете,
Подумайте… Вам дуже повезло…