Чарівне літо, дивовижне літо
Вже догорає за моїм вікном.
Усе навколо сонечком зігріте
І щедрим, щирим, радісним теплом.

А небо синє-синє і високе,
Воно не має дна, не має меж.
У ньому світить сонце яснооке…
Та сум якийсь чомусь присутній все ж…

Але чому? Так радісно і світло,
Ще тепло, гарно і повсюди цвіт…
Он скільки кольорових айстр розквітло,
Від них казковий, дивовижний світ.

Метелики ще пурхають над ними,
Жуки і бджоли радісно дзвенять.
Вітри летять полями запашними,
Та ластівки давно вже не дзвенять,

Бо відлетіли у краї далекі,
Та й інші птахи полетіли вслід…
Он гнізда вже покинули лелеки,
Так відлетить увесь пташиний рід.

І прийде осінь раптом непомітно,
Враз засріблиться інеєм весь світ.
Хоч сонце ще світитиме привітно,
Але пришле нам осінь свій привіт.