Із хати вийти просто неможливо,
Дощ ляпотить, куди ж його іти?
А це ж зима і ні, щоб біле диво,
А тут сухого місця не знайти.
Плющить, січе, весь день не затихає,
От тільки того світу, що в вікні.
Від сірості весь настрій пропадає
Й так до ялинок хочеться мені…
До тих, що вже вогнями десь заграли,
І манять в казку, в чарівні світи.
Уже й в хатах ялиночки прибрали…
То ж, снігу білий, вже лети, лети!
А тут дощі… І сніг не поспішає,
Він може вже на святечко прийде.
А кожен з нас таку надію має,
Що буде сніг й не дінеться ніде.