Дні пролітають. Осінь догорає…
Змінились фарби — вже не золоті.
У небі журавлів давно немає,
Все змінюється швидко у житті.
А в нас війна, вона не затихає,
Змінився світ, все стало не таке…
Міста зруйновані, у них людей немає,
Життя у всіх нас дуже непросте,
Страшне, болюче, скривджене війною,
Багато в ньому болю і біди.
Дорогою йдемо ми нелегкою,
Й куди вона веде нас всіх, куди?
Ніхто не скаже, бо ніхто не знає
Ні екстрасенси, ні провидці… Ні…
Вже скільки літ війна не затихає:
У нас руїни, ночі й дні страшні…
А жити треба, бо життя триває,
Й спасибі, Боже, що воно в нас є.
А в когось свічка плаче, догорає
І кожен нині мріє про своє.
Але є мрія, що небес сягає,
Така велика і на всіх одна…
Хай перемога зіркою засяє
І хай уже закінчиться війна.