Сьогодні хмарно, сонечка немає…
Хоч і тепло приємне скрізь снує.
Та сильний вітер різко повіває
І щось виспівує й вигукує своє.
Та ось погляньте! Сонечко сміється,
А вітер хмари геть кудись жене!
І світ відразу казкою здається,
Що просто заворожує мене…
Цвіте калина, наче у віночку,
Над нею і метелики, й жучки.
А небо голубу вдягло сорочку,
І вітер поміж гіллячком в’юнкий.
Тож день мінливий, гарний, наче казка.
Нараз у ньому змінюється все.
І хмари, й синь, і сонечкова ласка,
І вітер хмари знов кудись несе…
Тож небо сірі хмари затулили,
І дощ, напевно все-таки, пройде.
А хмарки дощ взяли і відпустили…
Й сухого місця вже нема ніде.