Дивлюсь на світ й натішитись не можу,
Така навколо благодать, краса…
І спокою ніщо не потривожить,
Ну, просто дивовижні чудеса.
Усе завмерло, наче на картині,
І вітерець листка не ворухне …
А небеса бездонні й сині-сині,
Усе це заворожує мене…
Яка ж краса, який нам світ дістався!
Такі скрізь дивовижні кольори.
Від цього дива світ зачарувався
І сонечко всміхається згори.
Природу описати неможливо,
Куди не глянь — скрізь казка ожива.
Повсюди радість, щастя, справжнє диво
І це природа — вічна і жива.